Для родини моїх читачів вирішила згадати свою давню пристрасть – ВІРШІ.
Я починала з віршів і в мене їх сотні, але на жаль, чужою мовою. Сьогодні, відклавши романи, подарувала на Ваш розсуд дві маленькі краплі мого серця. Почитайте, будь ласка, і скажіть: мені продовжувати?
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВірші щирі, чудові, чуттєві, щемні... Ви маєте небесами даний талант. То ж гріх його не вдосконалювати і не ділитись з поціновувачами. А, кому не подобається - хай напишуть краще! Успіхів вам і натхнення!
Marina Tkachenko, Добрий вечір, Марино! Красно дякую Вам за таку щиру підтримку і це просто зобов'язує мене продовжити шлях вдосконалення і боротьби. Тримаймося разом. Слава Україні!
У любому випадку треба продовжувати. Думки читачів звичайно важливий момент, але якщо душі потрібна ця робота то її треба робити, бо ніхто інший не зробить як того хоче вона.)))
Влада Клімова, Так до зустрічи, радий буду Вас бачити на своїх сторінках також.)))
Продовжувати, вірші дуже гарні!)
Галинка, Галинко, щиро дякую! Ваша підтримка для мене важлива й дорога.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати