Вітання, мої любі!!!

Сьогодні діє знижка на історію кохання, Злата та Нестора, з роману, "Морок. Закохатися в темряві". Ця історія, сповнена таємничості, інтриг, протистояння та справжніх почуттів.

Продовження тут...

Уривок.

День четверга виявився надто насиченим. Робота з документами кипіла. У кабінет постукали, навіть не відриваючись дозволила увійти.

— Де поставити квіти?

Почула зовсім поруч приємний чоловічий голос. Відірвавшись від документів, здивовано глянула на того хто увійшов. Перед нею стояв кур’єр, з просто розкішним букетом насичено червоних троянд. Мимоволі посміхнулася, було приємно, та посмішка враз стерлася. — Це ж, мабуть, Денис старається.

— Від кого квіти? — Холодно поцікавилася.

Юнак знизав плечима, розгублено відповівши.

— Не знаю, я ж тільки кур’єр, та у квітах є конвертик, гадаю, там все написано.

Злата зітхнула, відклавши документи, підійшла до юнака. Серед красивих ароматних бутонів, знайшла малесенький конверт. З хвилюванням відкрила його.

« — Навіть шукати золото, значно легше, ніж знайти тебе...»

Дівчина великими очима глянула на кур’єра. — Прямо, все дізналася з цього конверта. Досить цікаве порівняння.

— Це чийсь жарт? — Холодно запитала в кур’єра.

— Я не знаю, що це, мені платять за доставку, от і все. Іншої інформації надати вам не можу. — Він перевів подих. — То де поставити квіти? Вони до речі важкі. — Пожалівся юнак.

— Ніде не ставити, я відмовляюся від них. Відвезіть їх тому, хто замовляв. — Фиркнула Злата.

Від прочитаного стало лячно. — Хто і навіщо її шукав? Кому вона потрібна? Це скидалося на чиїсь недолугий жарт.

— В мене такої вказівки не було, тож отримайте, та розпишіться. — Наполегливо поставив її перед фактом кур’єр.

Злата поклала конверт назад у букет, і надто суворо глянула на юнака.

— У вас хвилина, якщо ви не підете звідси, я викличу охорону...

Мирного всім дня!!!