Додано
10.11.23 11:51:52
Ви тут?
Якщо ви читаєте мою книгу, відгукніться! Бачу по статистиці, що проглядаєте, у бібліотеки додаєте. А де ж коментарі? Будь-який відгук, негативний / позитивний, та хоча б одне слово - це все дуже важливо. Це додає сил писати далі. Це ж не так і складно, написати декілька слів про прочитане.
Бо зараз у мене відчуття, що я дарма вирішила грати гру в ще одній інтернет-платформі.
Ні, я буду писати далі. Я пишу в першу чергу для себе.
Просто... Будь ласка, дайте знати, що ви читаєте, СЛОВАМИ, а не переглядами.
Ханна Трунова
224
відслідковують
Інші блоги
Вітаю!
ฅ^•ﻌ•^ฅ Що було раніше: Курка чи Яйце? Що першим з'явилося: Колос чи Насіння? Як авторам потрібно писати: Спершу навчаючись чи Викладати у процесі? Останнє, до речі, дуже часто бачив
Спойлер хочете? А він буде))) А потім розповім про своє ставлення до книги… Все було не так, як колись, багато років тому… Тоді це була просто перша закоханість… Я думала, лише у нього, але тепер розумію, що
“Відчинив двері. Зробив крок уперед. І закричав на всю горлянку. — Джим! — Норман різко обернувся й, важко спираючись на тростину, швидко пішов до кімнати. — Джим! — Пане! — Слуга повернув своє обличчя:
Мені до рук натрапила чудова книга Юлії Марченко «Танець двох стихій» https://booknet.ua/book/tanec-dvoh-stihi-b448271. Це історія про світ Арканум, зокрема про королівство Зордар. У центрі сюжету — колишній капітан-вигнанець
Кетта з такою цікавістю спостерігала, як Ліадайн готує разом з Демом, що це не приховалося від уваги Нейда. — Жалкуєш? — тихий голос Нейда вирвав мене із полону ілюзій і гірких роздумів. Я сердито зиркнула на нього.
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиА ви прочетайте перед останній коментар до моєї книги Ректор, і вам не захочеться коментарів:))) . Головне пишіть, наприклад у мене є така книга, що під час її написання не було жодного коментаря, а по завершенні вже появилися.
Наталка Черешня, :))))))))))))))))))
От бачите, блог написали ви, але людям відписую я:))) О це так)))
Таміла Калас, Спасибі)
Мала кількість коментарів . то взагалі болюча тема на цій платформі, та й не лише тут. Це питання час від часу піднімають в блогах, і яких тільки версій від читачів я не зустрічала там у коментарях. Не знаю, що коментувати; Соромлюся коментувати, Я тут щоб читати, а не коментувати...
Що ж маємо те, що маємо.
Я, зі свого боку, стараюся коментувати усі прочитані книги, принаймні в кінці, а якщо книга дійсно захопила, то і в процесі.
Вдячна за ті коментарі, які отримую.
Наталка Черешня, я в телефоні ледве знайшла, де ці коментарі глянути)
Вітаю!) Я вас чудово розумію, але не варто так загострювати свою увагу на коментарях. Вони дуже важливі, як ознака підтримки для автора, але читача навряд чи можна змусити до цього.
Не варто свою творчість сприймати, як гру. Вірте, що все, що ви робите то недарма)) Я вас, звісно не читала, але спробуйте в кінці розділу ставити читачам якесь запитання, щоб завести з ними діалог))) Я раніше так писала під кожним, але тепер так не роблю))) Натхнення вам і пишіть для себе в першу чергу, а читач неодмінно озветься, коли буде, мабуть, що сказати))
Hanna Trunova, Щоб ви не зневірювалися у своїй праці)))
Я читаю кожен розділ і жду новий! В мене тут так само, але якщо є хоча пару людей чи навіть один, я пишу ... Потім підтянуться читачі, головне писати
Eva Lukyanova, Дякую. Ти моя підтримка))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати