❗⚠️пресконференція Магістра Анімарум⚠️ ч.1.


  Шановне товариство, дорогий Спецзагін, зубри літератури, зайчики та колеги по цеху, залітні шпигуни, які моніторять мої логи частіше, ніж власну кардіограму!   
Ну що, як Ваші справи після нашого вчорашнього ранкового експерименту з «моїм справжнім обличчям»? Сподіваюся, всі живі-здорові.

​Я тут краєм ока поглядала на статистику сторінки, і це було дуже весело: дехто з переляку відписався, потім зрозуміли весь мій письменницький стьоб та так само швидко підписалися назад, хтось терміново почав читати все підряд — динаміка прекрасна, жива й активна. Але головне — я нарешті визначилася з візуальним вектором.
Займайте місця згідно з купленими квитками, сідайте зручніше, беріть попкорн — у нас тут планове оновлення системи.
✨✨✨✨
​Величезний стадіон, ущент заповнений публікою. Спалахи тисяч камер, гул голосів, ліс диктофонів та мікрофонів. У самому центрі цього виру встановлено довгий стіл із лаконічною, але вагомою табличкою: Magister Animarum.

​Над ареною застиг гігантський медіаекран, до якого зараз прикута увага кожного присутнього. На ньому транслюється документальна хроніка. Кадри чіткі, яскраві: велика пухнаста Панда спокійно підпалює лабораторію Магістра Анімарум. Екран здригається від вибухів інвентарю, в повітря злітають уламки колб, якісь мікросхеми та залишки глянцевих брендових декорацій. У вогні красиво палає все колишнє минуле.

​Панда на екрані задоволено спостерігає за цією загравою, а потім тихо шепоче: «Ну ось і все, нове тіло, нові правила гри». Вона повільно розвертається спиною до пожежі й іде вглиб кадру.

​Екран гасне. Глядачі на стадіоні завмирають, затамувавши подих.

​І саме в цю мить на реальну арену стадіону неспішно виходить вона — та сама Панда. Абсолютно незворушно, вальяжною ходою вона прямує до центру, підходить до столу і займає своє законне місце в кріслі.

​Слідом за нею на сцені з'являється Робот-журналіст. Він підходить до центрального мікрофона, тричі кліпає оптичними датчиками, налаштовуючи фокус на пухнасту головну героїню, поворушить антенами й урочисто оголошує на весь стадіон:

​— Увага, шановне товариство! Оголошую першу офіційну пресконференцію письменниці Magister Animarum відкритою! Регламент нашої зустрічі наступний: спочатку озвучимо ті запитання, які преса та читачі підготували заздалегідь. А вже по завершенню цієї серії кожен із Вас зможе задати свої власні питання у коментарях під цим блогом. Ну що, шановні, Ви готові? Тоді пора починати!

Робот-журналіст відкрив перший файл на своєму цифровому планшеті й підняв очі на пухнастого автора:

​— Пані Магістре Анімарум, давайте почнемо з головного шоку дня — Вашого зовнішнього вигляду. Поясніть цей радикальний візуальний поворот. Де ідеально випрасуваний червоний піджак? Де та зухвала юристка-соціопатка? Чому раптом панда, і навіщо Ви взагалі влаштували цей пожежний перформанс на документальних кадрах, спаливши власну лабораторію з усім інвентарем?

​Панда вальяжно посунула мікрофон ближче правою лапкою, ліниво хруснула свіжим бамбуковим стеблом і спокійно заговорила в тишу стадіону:

​— Знаєте, давайте будемо чесними. Попередній образ Magister Animarum — уся ця концепція суворої юристки-соціопатки в червоному піджаку — мала певну мету, виконала свою задачу на відмінно та вичерпала себе. Є звісно ще одна причина, я створила книгу “Когнітивний Хижак" https://lnk.booknet.ua/01kq6qf40m6vf9q6vtvc607r5r , і випадково сама себе перепрошила, тому не хочу мати нічого спільного з цією жінкою у червоному піджаку, на мій погляд вона той ще Black flаg.
Далі за планом ряд нових альтер-его. Персонаж почав занадто сильно зависати в одній і тій самій тематиці влади та контролю, перетягувати на себе увагу від моїх книг, а це не входило в мої плани та й нудно, скучно і вже відверто набридло. Письменник не повинен перетворюватися на пам'ятник власному першому успіху.

​Вона зробила паузу, окинула трибуни незворушним поглядом і продовжила:

​— Чому саме Панда? Плановий маркетинг, без жодних таємних змов, набрала зайву вагу та обрала зручнішого персонажа. Я люблю панд, мені подобається все м'якеньке, пухнасте й затишне. Втомилася від зайвого пафосу. Відсьогодні тут буде повністю нова стратегія та концепція. А щодо спаленої лабораторії, ні про що не шкодую… Вся вона з її колишнім імпортним інвентарем була невід'ємною частиною моєї попередньої форми. Я спалила її, тому що не хочу, аби моє теперішнє творче життя хоч якось асоціювалося з минулими етапами. Нове Альтер-его — нові правила гри та абсолютно нові погляди на життя.

​Робот-журналіст швидко занотовував тези, його антени замиготіли жовтим світлом від наступного запитання читачів:

​— Але як щодо Ваших книг та фірмових жанрів? Читачі в паніці! Чи означає цей підпал, що інтелектуальний кіберпанк, наукова фантастика , соціальна інженерія, тобто фантастика, ЛітРПГ та жорстка сіра мораль закриваються назавжди, а Ви переходите на казки про тварин?

​Панда іронічно хмикнула прямо в мікрофон, від чого стадіоном пройшло легке відлуння:

​— я прийшла у авторство кайфувати від процесу, себе взагалі ніколи не обмежувала і не збираюся обмежувати в якихось жорстких жанрових рамках. Моя література як була, так і залишається гострою. Свобода автора — понад усе. Що хочу на своїй сторінці — те й творю, або витворяю. Звісно продовжу працювати в цих жанрах. До речі, а от дитяча література наврядчи, у мене все, за що берусь у трилер перетворюється. Хоча... і частково дитяча книжка в мене є, поки що в процесі "Базова Логіка для дітей". Ну вона скоріше не на масового читача, а для моєї дитини.
— Що ж, про трилери з «Базовою Логікою» зрозуміло, але у нас тут палають сервери від запитань Ваших підписників. Давайте перейдемо до Вашої видавничої логістики. Ваша активність у блогах останнім часом нагадує кардіограму: Ви то з'являєтеся з гучними перформансами й пишете блоги потричі надень, то раптово зникаєте в «режим тиші» більше місяця, залишаючи Спецзагін будувати теорії змов. Як взагалі тепер будуть викладатися нові розділи книг? У Вас зараз купа всього в процесі, люди чекають на продовження і хочуть знати конкретику: коли нам, зрештою, читати Ваші нові розділи? Нам уже ставити сповіщення на кожну хвилину чи панда випише нам чіткий системний графік?
А хто його знає, хотіла відповісти Магістр Анімарум, але в слух сказала:
 ​— Блоги? — вона ліниво покрутила в лапі недогризок бамбука. — Ну-у-у, ще декілька штук я точно напишу, щоб Ви остаточно не сумували. А потім знову зникну на місяць, а то й на два.
   Панда  вальяжно відкинулася на спину в кріслі, закинула одну лапу на іншу, почухала пухнасте черево й іронічно мружилася від спалахів камер та продовжила:
— Давайте дивитися правді в очі: у мене зараз просто колосально багато роботи в реалі, а блоги та нескінченні розбори коментарів безжально з'їдають мій дорогоцінний час. Частіше й активніше я буду з'являтися, мабуть, уже взимку — саме на січень 2027 року я планую велику відпустку на основній роботі. От тоді й порегочемо на повну.

​Вона затишно вмостилася глибше в крісло і продовжила руйнувати читацькі ілюзії про ідеальних авторів:

​— Щодо нових розділів книг — тут усе ще більш сумбурно, тому навіть не сподівайтеся. Жодного чіткого графіка не буде й не планується. Я викладаю текст глибокими ночами, як тільки з'являється бодай якась вільна від роботи хвилина. Мій генеральний план — дописати взагалі все розпочате в цьому році, а там — як буде, так і буде. Називайте це як хочете: творча свобода, хаос чи мій особистий фірмовий авторський аб'юз над Вашою нервовою системою. Приймайте мене такою як є, або давайте разом приймати магній В6, отака річ, всім раджу.

​По стадіону прокотився гучний і теплий сміх Спецзагону, який уже давно звик до таких системних збоїв свого Магістра.

​Робот-журналіст швидко зафіксував лог відповіді, оптимізував налаштування звуку й поставив наступне, не менш інтригуюче запитання з планшета:

​— Оу, жорстко, але чесно! Запис у протокол внесено: «Усім приготуватися до нічного читання та зимового бамбукового затишку». Але якщо з графіком викладки все настільки непередбачувано, у нас є ще одне гаряче запитання від колег по цеху. Пані Магістр, а як щодо Вашої участі в літературних конкурсах сайту та різноманітних авторських флешмобах? Платформу постійно штормить від нових челенджів. Ви збираєтеся вриватися в ці забіги зі своїми книгами?


Панда зітхнула, ліниво почухала лапою за вухом і злегка розвела лапи в боки, демонструючи повну безтурботність:

​— Ой, з флешмобами у мене печалька. Я чесно спробувала ввійти у флешмоб «Чорні первоцвіти» зі своїм Дарк-романом. Але, будьмо відвертими, я банально не встигаю регулярно викладати розділи та блоги. Проте, користуючись нагодою і прямим ефіром на стадіоні, хочу передати привіт усім учасникам і нагадати  читачам: за хетшегом #чорні первоцвіти Ви знайдете просто купу розкішних, атмосферних книг від інших авторів, наполегливо рекомендую туди зазирнути. Також дякую Ольхі Елдер https://booknet.ua/olha-elder-u9779110 за можливісь доєднатись до колекції.

​Вона підсунула ближче оберемок бамбука й продовжила:

​— Але більше ні в яких інших флешмобах я брати участь не зможу. На це просто немає часу, і я фізично не встигаю бути повноцінним, активним учасником процесу. Хоча я щиро й усім серцем підтримую колег, які в них інвестують сили. Це дуже крута, потрібна річ, і автори величезні молодці, що створюють такі спільні колекції та двіжі. Це прикольно, це драйвово, але в панди зараз немає на це ні сил, ні ресурсів.

​Робот-журналіст зафіксував лог і вивів на екран графік поточних змагань платформи:

— А як щодо Вашої заявки на великий конкурс Дарк-романів? Там же Ваше ім'я світилося в списках!

​Панда іронічно хмикнула, підперши морду лапою:

​— О, так, з конкурсом вийшла окрема весела історія. Я справді подалася на конкурс Дарк-романів і навіть успішно пройшла сувору модерацію. Але, дивлячись на свої реальні дедлайни та завантаженість по роботі, я вже чітко бачу, що до фіналу конкурсу дописати й завершити книгу "Діагноз:Майстер.Психіатр. Опер. Шеф." просто не встигну. Тож, швидше за все, я з цього забігу успішно пролітаю. І, виходячи з такого сумного, але тверезого досвіду, скажу Вам так: найближчим часом брати участь у будь-яких конкурсах я точно більше не планую. Творчий пресинг — це не мій формат.

✨✨✨

На цьому перша частина нашої стадіонної пресконференції Магістра Анімарум добігає кінця. Повну версію інтерв'ю читайте в "щоденнику авторки" https://lnk.booknet.ua/01ks2cnfm1v9yzx17sppf8n067 — сьогодні ввечері розміщую. Готуйте Ваші запитання у коментарях, панда виходить на полювання за Green Flag)

7 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Очерет
23.05.2026, 11:28:22

Панда - це завжди "мімімі" ☀️ Більше навіть не знаю, що сказати))

Очерет, Дякую ✨✨✨

avatar
Кіт Анатолій
23.05.2026, 11:11:22

Прикольний стиль блогу ʕ⁠っ⁠•⁠ᴥ⁠•⁠ʔ⁠っ♥️

Кіт Анатолій, Дякую❤️

avatar
Любов Тиха
23.05.2026, 11:10:12

Цікавий блог!❤️

Любов Тиха, Дякую❤️

Доволі цікаво вийшло✨

Василенко Сергій, Дякую✨

avatar
Олена Ранцева
23.05.2026, 10:07:27

Цікавий блог) Пандочки завжди милі і трішки ліниві. Бажаю вам не забувати жити через вашу роботу та письменництво)))

Олена Ранцева, Дякую❤️, намагаюсь тримати баланс, саме тому і обрала ліниву панду )))

avatar
Ромул Шерідан
23.05.2026, 10:05:38

Панда — топ))

Ромул Шерідан, ✨✨✨

avatar
Оксана Павелко
23.05.2026, 09:49:27

Моя підтримочка ☺️❣️❣️❣️✨

Оксана Павелко, Дякую❤️❤️❤️❤️❤️

Інші блоги
❤️залиш коментар — знайди нових читачів і друзів❤️
Вчора побачила блог "марафон взаємних підписок", який був опублікований майже рік тому. Чому б нам не оновити цю традицію? Оголошую марафон взаємних підписок! Давайте підтримувати один одного: залиште коментар під
Цікава новинка "Мама за контрактом"
Привіт, хочу сьогодні порекомендувати вам цікаву книгу під назвою "Мама за контрактом" Гаїна розходиться з хлопцем і підозріло дешево орендує будинок, щоб там написати свій бестселер і щоб колишній кусав лікті! Але
Коли весь світ чекає, що ти здасися... (2 глава)
Привіт, мої любі читачі! Ось і вийшла Друга глава «Моя (не)реальна фанатка». Вона вийшла дуже особистою, контрастною і, мабуть, трохи щемливою. Ми ближче знайомимося з внутрішнім світом Чіміна, і цей світ зараз...
Дзеркало для хижака
Для неї Цитадель — це клітка, де валютою є кров, а ціною свободи — повна втрата себе. Опинившись у пастці серед безжальних «хижаків» Синдикату, дівчина без минулого мусить за лічені хвилини перетворитися з переляканої
червоні прапорці чи все ж турботливий чоловік
Останнім часом я надто часто чую фразу: “Він — суцільний red flag”. І щоразу трохи гублюся. Бо переді мною не монстр. Переді мною уважний колега, який просто замінив мою колу на воду, бо “ти й так п’єш забагато
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше