Загублена новинка

Привіт мої любі!
Осіння метушня трохи закрутила мене і я трохи загубилася. Й лише зараз зауважила, що не повідомила про те, що на сайті з'явилася нова книжечка "Хмільна розрада", яку я пишу у співавторстві з Кейтрін Шкроб.
Отак у мене вийшла "загублена" новинка.

Але, як кажуть мудреці, краще пізно, ніж ніколи.


oY7okYY1IhaZ9qY7JkyeOmaITl-3mZAxknHVM9zW7f9889ruSSvExBSlZI55IQoP4J67yT2pm44zcy_q06tR0_M91eGMl8piyy-afl6VoUX8x3b-NREyOr2xUa_zx6vdHSTluS4aKmc68Y9m3nx74Qs

Отож, якщо ви ще не встигли познайомитися з неймовірними героями нашої історії, то зараз саме час це зробити! Візуал героїв (традиційно для мене) на обкладинці книжечки.
Отож, Златослава Макаренко. Їй 24. Вона приїхала у Київ навчатися на перекладача французької мови із міста Конотоп. Після навчання залишилася в столиці й працює адміністратором в салоні краси.

Давид Левченко. Йому  30. Все життя прожив у Києві. Працює у фірмі батька. Якщо точніше — один з його заступників.

Матей Левченко. Йому 27.  Він, як і його брат, уродженець міста Київ. Також працює у фірмі батька.

Златослава познайомилась з Матеєм в клубі. І в них все могло скластись чудово, але її необачність та забута сумочка з грішми негативно налаштували Матея проти дівчини. Їх шляхи розійшлись аби зійтись за пів року знову. Але тепер Злата — наречено Давида. А Матей... Він вирішив зіпсувати їй життя та довести брату, що Злата гониться за грішми, а не коханням.

Як ви вже зрозуміли ця історія з хештегом #любовний_трикутник. І нам з Кейтрін дуууже цікаво дізнатися за кого вболіваєте у цій історії.

 

Ну й традиційно уривочок із книжечки:

— Ти геть сказився? Про тебе у мене навіть думок не було! — сичу у відповідь, закутуючись покривалом, хоча це мені слабко вдається.

— Та годі тобі кутатися в цю ганчірку, — раптом говорить Матей та навмисно падає на ліжко й своєю п’ятою точкою притискає покривало, тим самим не даючи мені натягнути його на себе, аби остаточно заховатися від його липкого погляду. — Можна подумати, я не бачив що під нею, — а тоді, ледь нахилившись, зазирає в мої очі й тихо змовницьки додає: — Якщо ти забула, то я бачив тебе й без цих мереживних стрічок на тілі. І не лише бачив, — підморгнувши злегка, відхиляється назад й хитро всміхається.

Я ж лише важко дихаю та злюсь. На Матея з його непристойною поведінкою та аморальними словами. На себе, через те, що піддалася на його чари тієї ночі. Але ж хто знав, що такий звабливий красунчик виявиться таким негідником та ще й майбутнім родичем?

Поки я роздумую що відповісти негіднику, відчуваю, як вуста пересихають й мимовільно проводжу по них кінчиком язика. Матей реагує на цей жест розширеними зіницями. Але зовні лишається спокійним, й абсолютно рівним голосом запитує те, що вже не дивує:

— То що, відьмочко, можна розцінювати твою, — обмальовує пальцем навколо мене уявний контур, — зустріч як відповідь на мою пропозицію?

 

 

 Підписуйтесь на мою авторську сторінку Неталі МакКензі аби не пропускати нвини від мене. Зауважу, що іноді легкий "тиць" по екрану смартфона може скасувати підписку)

Крім того, підписуйтесь на мої сторіночки в соцмережах ІнстаграмФейсбук та ТікТок.

Приємного читання!

З ♥ Неталі МакКензі   pDxyeRZwGBsqu5NhWWAqDQm4zzgN4VEQd0a-S3XrpbJrmZIzfep_jBnoGYLwPgBV4QVq8gsu8HksIazo83e1wm6m6reHtqTM5thFWWm4dyEGCKBbcqEQVzGWgVZLj24rk-41MxQHiN2fN9C2E5d9N2wM6V59lNAxkVXRP6LOiwbaRAB_pnLzHWrtj4EDwxg-xcDzqFMNnCpZOlF9MWTuZQGkYjIZLBAI0op00Pdy6pG9vajp3mvkwVonwRnq5tWEWnuZEA6gVQGRdK2dt3jWF8VPtX01ipzSp5HCYXazh0Ytvs

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Олена Гушпит
08.11.2023, 14:25:39

Як загубили??? Таку бомбу...???❤❤❤

Неталі МакКензі
09.11.2023, 00:15:51

Олена Гушпит, Ось так вийшло... Бомба сповільненої дії так би мовити)♥️

avatar
Кейтрін Шкроб
08.11.2023, 13:38:47

Обожнюю нашу емоційну історію♥️

Неталі МакКензі
09.11.2023, 00:15:19

Кейтрін Шкроб, О так, вона неймовірна!♥️

Інші блоги
Скільки вашої особистості у ваших книгах?
Привіт, друзі ❤️ Мені дуже хочеться почути те, що у вас на душі. Але почну із себе. Мені здається, саме так буде чесно ) Вчора я замислилася, для чого прийшла на цю платформу... І, як виявилося, не просто писати й бути
Перша глава вирішує все?
Хай. Кажуть, що читач вирішує, чи читати книгу далі, вже після першої глави. А інколи — навіть після перших кількох сторінок. І, чесно кажучи, це трохи лякає. Адже саме на початку автору потрібно зробити майже неможливе.
Чому ми іноді співчуваємо лиходіям?
Привіт. Зазвичай саме герой має викликати нашу симпатію. Ми переживаємо за нього. Хочемо, щоб він переміг. Радіємо його успіхам. Але іноді все відбувається зовсім навпаки. Лиходій програє... І чомусь стає його шкода. Чому
Перепис моєї сімейки♡
Дорогі читачі, перед моїм тріумфальним поверненням, я хотіла б знати, чи ви взагалі читаєте блоги. Нічого такого не прошу. Просто поставте "+", якщо ви побачили цей блог і будете читати інші. Вони будуть виключно про книги.
Чи можна написати книгу без головного героя?
Хай. На перший погляд відповідь здається очевидною. Звісно, ні. Адже будь-яка історія повинна мати героя, за яким читач буде стежити від першої до останньої сторінки. Але чи справді все так просто? Є книги, де увага постійно
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше