Стартувала запальна новинка!❤️ Запрошую!

Вітаю, мої любі! У мене для вас є приємна новина – почалася публікація драйвової, веселої та чуттєвої історії «Бідося для генерального»! Оновлення поки що планую через день і кожен розділ – це жменя вітамінів для гарного настрою, це шматок смачнючого торта, коли хочеться солоденького, це посмішки – а отже продовження життя) Запрошую, хто ще не бачив, бо Христина Леопольдівна та Ярослав Броніславович точно не дадуть вам сумувати своїм шалено-іронічним протистоянням боса та підлеглої! Особисто я вже скучила за такими легкими, смішними історіями, де кохання все одно бере гору, а зухвальці перетворюються на лапочок)

«Бідося для генерального»

— Попереджаю, у моєму офісі вітається лише ділова етика. Помічу, що ти зі мною фліртуєш — ми одразу попрощаємось. Дві попередні секретарки саме так і вилетіли, — карбує кожне слово байдужим тоном і навіть не дивиться на мене. Ха, дуже мені потрібно тебе домагатися! Я взагалі не хочу тут працювати!
— Не переймайтесь, Ярославе Броніславовичу, — господи, язика зламаєш поки виговориш. — Ви абсолютно не на мій смак.
Отакої, тепер ти на мене дивишся своїми синіми очима. Гарний зараза! Розумію, чому дівчата на тебе западають. Наважуюся додати ще одну фразу, сподіваючись, що він мене відразу звільнить.
— Головне, щоб ви в мене не закохалися. Інакше вам потім не позаздриш.
— Я? В тебе? Можеш навіть не розраховувати!
…І звісно ж, після таких слів доля вирішила з нами пограти.

Та у мене є ще одна історія, яка змушує серденько тріпотіти – це мої любимки Дем’ян та Люба! Роман «Хочу наше «щасливо разом»» настільки хвилюючий та пристрасний, що часом я пишу його, затамувавши подих) Сьогодні опівночі чергове оновлення, розділ від Дема) Щиро запрошую насолодитися харизмою цього карколомного чоловіка)

Мирного нам усім неба! З любов’ю, ваша Лаванда Різ)