Привіт вам. Вчора писала проду на книгу "Психолог для психолога" і довго ловила себе на думці, що та кінцівка, яку я планувала, має бути трохи іншою. Більш нереалістичною, але потрібною нам всім. До закінчення книги всього один розділ, епілог і вичитка всієї книги. Тому я хотіла б попросити вас трохи підняти актив. Давайте на останок проведемо гарно час? 

— Агов, Бородач? — тихо покликав його, коли ми вже доходили додому. — Чого ти стільки часу тримав свої загребущі руки подалі від Сем? Міг же просто зізнатися їй і жили б собі щасливо.

— Не жили б, — спокійно відповів він, змушуючи мої вуса тіпатися від його самовпевненості та моїх нервів.

— Чого це?

— Бо я знаю Самер ще з дитинства. Якщо на неї надто насідати, вона просто закриється, як консервна банка і вже ніколи не відкриється.

— Я ж тиснув на неї, і нічого, — дивувався його дивній логіці. —  Ти точно психолог?

— Точно-точно, — розсміявся чоловік, а я аж став на місці від такої реакції. — Тобі це сходило з лап, бо ти кіт. А я, все ж таки, людина. Вона мені нічого не спускає.

— Так, до моєї ідеальної краси тобі ще далеко...

А ще, запрошую вас до своїх колег по фентезі)

"Халепи ле Фадорів" від Лари роси)

"Ангельский вибір" від Дар’ї Дзвін

"Дружина Лиходія" від Камі Мир

"Детективне бюро «примара»: Два світи" від Олі Лях