Дивовижі від штучного інтелекту

Попросила я штучний інтелект зобразити сільське свято в Австрії 18 століття. І ось що з того вийшло.
    

    
Не картинки, а повний швах! 
Вівці, що мають лише задню половину тулуба, люди зі спотвореними обличчями, а інколи навіть з лицями на потилиці, будівлі, що поєднують в собі житло, церкву і ляльковий театр, або  того гірше - каплицю і лазню. Ну і таке інше, від чого волосся дибки стає. Можливо для якихось жахів це і підійшло б, а от для роману ШОВКОВИЙ ШЛЯХ "БОРИСФЕНА", в жодному разі ні. Тому що я собі сільське свято уявляла зовсім інакше:
Ще не стемніло, а святково вбрані селяни вже зібралися на площі. Ось-ось мала початися вистава, аж раптом ринув дощ. Люди мерщій кинулися в таверну, і вмить заповнили приміщення, що до цього здавалося просторим. Саме перед цим Ніна з Антонелою у супроводі своїх кавалерів спустилися повечеряти. Але ніхто не збирався їх обслуговувати. Миттєво важкі столи були відсунуті вбік. Селяни посідали на лавки, кому не вистачило місця, стояли біля стін, і почали тупотіти ногами і ляскати долонями по колінах.
— Сaндро! Сaндро! – закликав натовп на сотню голосів.
Він з'явився разом із своєю дівчиною. Тепер він був одягнений у дорогу шовкову сорочку, чорні панталони, заправлені у високі чоботи та багато розшитий оксамитовий жилет. На голові - все той же, знайомий Ніні, капелюх, в руці - гітара. Циганочка ж тримала крихітний бубон, прикрашений кольоровими стрічками.
Побачивши музиканта, Антонела заверещала від захоплення і вчепилася Ніні в плече:
— Зараз він співатиме!
А Ніна сиділа, ні жива, ні мертва. Їй здавалося, що очі незнайомця дивляться просто на неї.
— Так, нам пощастило, - сказав господар таверни, підходячи до гостей, - сьогодні нас відвідав синьйор Алессaндро зі своєю музою.
Сандро вийшов на середину, зняв капелюха і кинув його на підлогу. Розмови вмить стихли. А потім він заспівав. Дівчина вдарила в бубон і почала танцювати. Але не заради танців циганочки зібралися всі ці люди. Селяни, затамувавши подих, слухали співака.


Запрошую всіх приєднатися до читання роману ШОВКОВИЙ ШЛЯХ "БОРИСФЕНА".
ЧИТАТИ ТУТ

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Софія Вітерець
21.10.2023, 11:20:29

Але здалека виглядає круто)

Єва Ромік
21.10.2023, 12:52:40

Софія Вітерець, Так, лише здалека :( Просила ще вид на Геную показати і на Стамбул тих часів. Там те ж саме - тільки починаєш роздивлятися, не заєш, чи сміятися, чи плакати.

avatar
Лана Іссан
21.10.2023, 11:15:57

Еге ж, той штучний інтелект - ще той жартівник. У мене теж різні "чудеса" виходили. Лиш деякі картинки були без всяких суттєвих вад. А останній раз взагалі не пустило. Перестало працювати безкоштовно. Не знаю, чому. Ех...
Успіхів вам.

Єва Ромік
21.10.2023, 12:48:09

Лана Іссан, Дякую. Так, безкоштовно не працює :(, але заплативши можна користуватися цілий місяць. У мене навіть фантазії не вистачило на ту кількість спроб, що воно пропонувало. Хоча замовляла картинки одразу до трьох книжок. Втім, зображення для деяких героїв "Шовкового шляху" так і не вдалося підшукати, а головного героя на обкладинці довелося фотошопити. Найбільш вдалі портрети я розмістила і попередньому блозі і ще декілька залишила на майбутнє.

Інші блоги
Букнет шукає відеомейкерів і креаторів!
Якщо ви добре відчуваєте сучасні читацькі смаки у соц. мережах, розумієте, що чіпляє аудиторію, вмієте створювати короткі відео і вже ведете власний активний канал - цей конкурс для вас! Ми хочемо знайти людей, з якими зможемо
Майже фінал книги "Тонкий лід"
Привіт всім. Вже 2 вересня буде епілог книги про Вероніку та Арсена. Залишилося ще дві глави та епілог. Фрагмент сьогоднішньої глави: Валерій Петрович важко зітхнув, стукнувши долонею по столу, від чого Юля злякано
В голові було значно краще!
Мабуть, одна з найбільш прикрих для мене речей у письменництві це різниця між сценою у голові й тією ж сценою на сторінці. Вони наче близнюки, тільки одного з них плекали і пестили, а іншого - пережував і виплюнув лінивець. Часом
Новий псевдонім, новий початок...
Друзі, у мене для вас невелика, але важлива новина. ❤️ Я вирішила змінити свій авторський псевдонім. Тепер мої книги ви будете зустрічати під іменем Вікторія Вальден. Для мене це не просто зміна імені. Це своєрідний новий
200 бібліотек. А книга тільки почала виходити♡♡♡
«Воскресла, щоб кохати тебе» вже має своїх постійних читачів. Дякую. Справді. Для автора самвидаву кожна така цифра це не просто статистика. Це знак, що історія зачепила ще до того, як ви дізналися всі її таємниці. А
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше