Дивовижі від штучного інтелекту

Попросила я штучний інтелект зобразити сільське свято в Австрії 18 століття. І ось що з того вийшло.
    

    
Не картинки, а повний швах! 
Вівці, що мають лише задню половину тулуба, люди зі спотвореними обличчями, а інколи навіть з лицями на потилиці, будівлі, що поєднують в собі житло, церкву і ляльковий театр, або  того гірше - каплицю і лазню. Ну і таке інше, від чого волосся дибки стає. Можливо для якихось жахів це і підійшло б, а от для роману ШОВКОВИЙ ШЛЯХ "БОРИСФЕНА", в жодному разі ні. Тому що я собі сільське свято уявляла зовсім інакше:
Ще не стемніло, а святково вбрані селяни вже зібралися на площі. Ось-ось мала початися вистава, аж раптом ринув дощ. Люди мерщій кинулися в таверну, і вмить заповнили приміщення, що до цього здавалося просторим. Саме перед цим Ніна з Антонелою у супроводі своїх кавалерів спустилися повечеряти. Але ніхто не збирався їх обслуговувати. Миттєво важкі столи були відсунуті вбік. Селяни посідали на лавки, кому не вистачило місця, стояли біля стін, і почали тупотіти ногами і ляскати долонями по колінах.
— Сaндро! Сaндро! – закликав натовп на сотню голосів.
Він з'явився разом із своєю дівчиною. Тепер він був одягнений у дорогу шовкову сорочку, чорні панталони, заправлені у високі чоботи та багато розшитий оксамитовий жилет. На голові - все той же, знайомий Ніні, капелюх, в руці - гітара. Циганочка ж тримала крихітний бубон, прикрашений кольоровими стрічками.
Побачивши музиканта, Антонела заверещала від захоплення і вчепилася Ніні в плече:
— Зараз він співатиме!
А Ніна сиділа, ні жива, ні мертва. Їй здавалося, що очі незнайомця дивляться просто на неї.
— Так, нам пощастило, - сказав господар таверни, підходячи до гостей, - сьогодні нас відвідав синьйор Алессaндро зі своєю музою.
Сандро вийшов на середину, зняв капелюха і кинув його на підлогу. Розмови вмить стихли. А потім він заспівав. Дівчина вдарила в бубон і почала танцювати. Але не заради танців циганочки зібралися всі ці люди. Селяни, затамувавши подих, слухали співака.


Запрошую всіх приєднатися до читання роману ШОВКОВИЙ ШЛЯХ "БОРИСФЕНА".
ЧИТАТИ ТУТ

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Софія Вітерець
21.10.2023, 11:20:29

Але здалека виглядає круто)

Єва Ромік
21.10.2023, 12:52:40

Софія Вітерець, Так, лише здалека :( Просила ще вид на Геную показати і на Стамбул тих часів. Там те ж саме - тільки починаєш роздивлятися, не заєш, чи сміятися, чи плакати.

avatar
Лана Іссан
21.10.2023, 11:15:57

Еге ж, той штучний інтелект - ще той жартівник. У мене теж різні "чудеса" виходили. Лиш деякі картинки були без всяких суттєвих вад. А останній раз взагалі не пустило. Перестало працювати безкоштовно. Не знаю, чому. Ех...
Успіхів вам.

Єва Ромік
21.10.2023, 12:48:09

Лана Іссан, Дякую. Так, безкоштовно не працює :(, але заплативши можна користуватися цілий місяць. У мене навіть фантазії не вистачило на ту кількість спроб, що воно пропонувало. Хоча замовляла картинки одразу до трьох книжок. Втім, зображення для деяких героїв "Шовкового шляху" так і не вдалося підшукати, а головного героя на обкладинці довелося фотошопити. Найбільш вдалі портрети я розмістила і попередньому блозі і ще декілька залишила на майбутнє.

Інші блоги
Рубрика "Спойлери без спойлерів"
Давайте поговоримо про останній розділ «Сансетного серпа». І частина. Луна та Кай вечеряють, як колись. Тільки тепер він побачив те, що міг мати вже давно: кохану жінку й частину власної душі в одному приміщенні. Сімейна
Дорослий Бдсм
Деякий час тому я прочитала на Букнет одну з найкращих БДСМ-історій. Вона гостра, як натягнутий нерв, і неймовірно оголена — перш за все, емоційно. Це дуже мудра книга, адже вона не стільки про тіло, скільки про саме серце. Я
Чи лікує вас творчість? \ Серіал по книзі
Привіт, любі творчі друзі та читачі ❤️ Хоча зараз в моєму житті не найлегший період, я намагаюся писати і не опускати руки, бо саме творчість лікує. Тому нова глава третьої книги циклу «Поклик Алана» вже є на
Моя барва кохання стартувала ♥️♥️♥️
Трошки експеримент для мене, бо це не еротика, а любовний роман ♥️ Що ж, сподіваюсь, любов я теж писати вмію ❣️Час покаже! А сьогодні - зустрічайте "Наречений для містера Даймонда" Це Ліліан зі свою
Навіщо ви переводите текст у фрагмент ?
Можливо, дурнувате питання (напевне, дурнувате), але все ж хочу зрозуміти цей момент. Бо у деяких авторів фрагментів для ознайомлення на сторінці більше, ніж готових книжок. Чи справді читачі готові читати фрагмент, знаючи,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше