Слова Завершено!

Вітаю усіх!

Ну от, "Слова на вітер", який ми написали у тандемі із Софією Вітерець, отримали й своє завершення)) Чесно кажучи, книга була експериментом, бо це для мене перше написання у співавторстві) Для Софії ні, але мені неабияк приємно, що вона не поцуралася й все ж запропонувала мені це)) Мені сподобалося, бо, першочергово, я отримала досвід, враження, можливість взаємодіяти з іншим автором, тоді як для багатьох я лише посередність)) Але це круто і я їй вдячна, бо враження в мене чудові, сподіваюсь, у неї також))) Звісно ж, не менш важливі враження читачів)) Особлива подяка Інні Турянській, що підтримувала книгу та наших героїв своїми коментарями, тому можу впевнено сказати, що вона чудова і як автор, і як читач, тому можете забігти й до її новинки "Відлюбилося"(це найменше, що я можу зробити на знак вдячності, хоча її книги дійсно торкаються душі й тому люблю її читати) До наших з Софією дістанемося згодом)) Поки що трішки все ж таки про слова)))

Книга - повна імпровізація, як що можна так назвати) Тім був героєм Софії, а Валєра моїм, гадаю, що було очевидним для читача, який вже звик до наших стилів))) Айлін писали разом))) Звісно, хтось скаже, що стиль має бути одним і бла-бла-бла, але в даній книзі, мабуть, саме він був фішкою)) Бо книга мала бути легкою, наївною, в чомусь передбачливою, в чомусь трохи драматичною(хоча щодо цього, драми мені дуууже мало, але не той випадок). Сподіваюсь, попри мовчанку, у читача все ж склалися гарні враження від книги, від сюжету та героїв. Цікаво було б дізнатися про ваше бачення, чого ви чекали в ході історії та щоб змінили?))) П.С.:Відкрию невеличкий секрет, що у книзі є тизер до чогось цікавого...

Словом, ми з Софією дуже вдячні кожному читачу, хто пройшов цей шлях з нами))) Але... Моє улюблене "але"))) Ви ж всі в курсі, що ми на цьому не спиняємося?)) Якщо впевнені, то вдячна за таку довіру))) Тож, наш шлях продовжується у новинках по черзі:

"Ниті кохання" з клавіш Софії Вітерець)))

Рекомендую зазирнути та не боятися підтримати авторку не злим, добрим словом))) Чудова, легка історія про сплетіння багатьох доль від імені героїні, яка більше схожа на дзиґу, яка настільки закрутилась, що мало не проґавила щось дійсно важливе для свого життя, адже робота іноді затягує і ми, дійсно, перестаємо мріяти та бачити світ інакшим...  

"Мій милий ворог" з моїх клавіш, яка надійшла в передплату.

Цю книгу, вірніше перший її варіант, я написала орієнтовно років 20+ назад, приблизно після першого рукопису "Ніколи не знаєш...", який мав бути "Витівками долі". Трохи переробила сюжет вже під наш час, деякі деталі типу зустрічі на лайнері та додала в книгу Лео)) Звісно, додала його тому, що до того я підбирала відповідний лайнер для їх подорожі й наткнулась на "Симфонію морів" і закохалась в неї, як би дивно то не звучало))) Так вийшло, що корпорація Симфонії розташована в Маямі, а там же в мене були готові персонажі, тож і подумала, а для чого вигадувати новий велосипед, якщо там вже є непоганий варіант)) Та й думаю, комусь буде цікаво трохи й про Лео щось дізнатися або знову побачити на сторінках у незвичній ролі)) Словом, Річарду буде важко))) Глорії, звісно не легше, але дуже сподіваюсь, що читачі стануть їхньою підтримкою))) 

А також запрошую у світ фантастики та чогось інакшого на сторінках "Мисливець. У пошуках втраченого" Сано Бенсана. Планується, що книга все ж таки братиме участь у конкурсі, тому ваші підписки та підтримка неабияк вітаються)))

Тож, декілька слів і про цю книгу)) Поважні люди сказали, що не доцільно зі своєї сторінки рекламувати такий жанр, але... (шепочу)чарівне але...))) Я вірю в те, що моїм читачам і там буде не менш цікаво, бо там буде дещо таке... що вразить вас)) Я впевнена в цьому, а ви ж мене знаєте))) Принаймні, сподіваюсь, що за час нашої з вами "співпраці" ви вже знаєте, що від мене можна чекати чого завгодно, а особливо емоції, від яких метелики в животі(Льоша Дурнєв, вибачай, але не втрималась, аби не процитувати тебе) Тому, запрошую й туди, на пошуки тих, метеликів)) Але якщо без жартів, то я підозрюю, що в багатьох могло виникнути запитання, на які такі пошуки відправляють Дем'яна? Але поки не скажу, бо саме ці пошуки є родзинкою книги)) До речі, ім'я героя підкинув мені мій син)) Ну як підкинув, на його факультеті хлопчина є з таким ім'ям і вони потоваришували)) Тож, така собі вдячність, що далеко від дому син не буде один, а має вже друзів)))

Тому ще раз наголошую наскільки я вдячна своїм читачам і наскільки я ціную кожного з вас)) Навіть коли бракує від вас зворотного зв'язку, але ви читаєте, а це вже супер!))

Долучайтесь до сторінок наведених авторів, додавайте книги до своїх бібліотек та не соромтеся коментувати, адже живе спілкування автора з читачами це круто та надихає на чудові історії)))

Сподіваюсь, ваша, Анні Ксандр.:)