Новини!!!

 

                                      Добрий вечір, мої хороші. 

                    Сьогодні хочу поділитися з вами двома новинами. 

                                                   Перша! 

Книга Розбещені ігри, яка зараз продається за передплатою підійшла до завершення, 19.10 опублікую епілог. 

OUpcehavQmmvKD_MFBC0TUzRbst0B5TLy6glurpQyzmlRHYEu9Mlq57Wxk_9Xt_yTYCJmAyyWdBKLF7bkCrUtdwDgLWVMqdKCwyYzP2eRPVUW6nX3Qz5LxxOAade60yMpJXmpEEy8zryvRlNwvEhV30

Відверта і гаряча історія протистояння головних героїв. Як з іграшки для утіх, Кайлі змогла стати найдорожчою для двох самовпевнених і нахабних демонів.

 

Для тих, хто ще не знайомий з її героями, маленький кусь: 

-- На тобі подвійна мітка демона. Ніхто не ризикнув з тобою знайомитися саме з цієї причини, – каже Марек, а потім ще сильніше прикушує.

-- Я ваша дружина? -- виходить сказати тільки це, взагалі дивно, що змогла зв'язати три слова в одне речення.

-- Саме, цукерка. А зараз у нас буде перша шлюбна ніч, – з передчуттям вимовляє інкуб.

Хто про що, а він, як завжди, про секс.

-- Але зараз не ніч, -- мляво відмахуюся, бо Марек з поцілунками опускаються на ключицю.

-- Значить, перший шлюбний день, -- незворушно відповідає Дерек. – М-м-м... Сукня. Так навіть краще.

-- Я не давала своєї згоди, – між стогонами все ж озвучую останній аргумент.

-- А ми й не питали, – відображає Дерек і стягує трусики.

Секс під час польоту?

Вільного паріння?

А чому б і ні. Адже мені вже не сховатися від цих голодних демонів. І якщо ми одружені, то свободу я побачу тільки в наступному житті. Але я хочу затримати в цьому і скуштувати вишукану насолоду, яку отримую тільки від мого інкуба. І адреналіновий вибух, яким мене нагороджує Марек.

Вони моя смерть і воскресіння.

Мої крила та опора.

***

                                                І друга новина! 

Зараз активно викладаю нові глави Мисливці для світлої

u6Gm-yquzTy9zG35rQX_wu0nhoO0d2U_hTp5XH2AVILKK_YSOXOU2281rFTKynU8_6ppR-13tWRPt4I7qn9SebbT3lUnTZNm7--0-l51puCmYhPDrvgdDOPx8rtmK_jkSaIWAaX_Pijooo4OSjy3uKQ

Нова історія про заборонену пристрасть. Про подолання обмежень. 

Вас там чекає любовний трикутник, який плавно переросте в ЧЖЧ. 

І сама, напевно, приємна для моїх читачів новина, що книга буде безкоштовною! 

 

Анотація:

- Не роби так.

- Як?

- Кожен раз, коли ти будеш ось так прикушувати губу, я буду тебе цілувати.

- Це наша остання зустріч, я не планую повертатися.

- Подивимося.

Першою моєю помилкою було закохатися в Макса, адже він бабій. Але я намагалася привернути його увагу, а коли отримала жорстку відмову, зробила другу помилку. Простеживши за хлопцем, пішла за ним по таємному проходу та опинилася в паралельному місті. Незвичайному, з особливими жителями й там зустріла Тимура. 

Після повернення в академію, мене тягнуло повернутися назад в це місто, до хлопця, який зміг затьмарити образ коханого. А випадкова зустріч з Максом в будинку Тимура, змінила все.

 

Не забудьте додати книгу до бібліотеки, щоб не пропустити оновлення. А за зірочки, окреме спасибі. 

                                            Ви у мене найкращі.

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Скільки вашої особистості у ваших книгах?
Привіт, друзі ❤️ Мені дуже хочеться почути те, що у вас на душі. Але почну із себе. Мені здається, саме так буде чесно ) Вчора я замислилася, для чого прийшла на цю платформу... І, як виявилося, не просто писати й бути
Перша глава вирішує все?
Хай. Кажуть, що читач вирішує, чи читати книгу далі, вже після першої глави. А інколи — навіть після перших кількох сторінок. І, чесно кажучи, це трохи лякає. Адже саме на початку автору потрібно зробити майже неможливе.
Чому ми іноді співчуваємо лиходіям?
Привіт. Зазвичай саме герой має викликати нашу симпатію. Ми переживаємо за нього. Хочемо, щоб він переміг. Радіємо його успіхам. Але іноді все відбувається зовсім навпаки. Лиходій програє... І чомусь стає його шкода. Чому
Перепис моєї сімейки♡
Дорогі читачі, перед моїм тріумфальним поверненням, я хотіла б знати, чи ви взагалі читаєте блоги. Нічого такого не прошу. Просто поставте "+", якщо ви побачили цей блог і будете читати інші. Вони будуть виключно про книги.
Чи можна написати книгу без головного героя?
Хай. На перший погляд відповідь здається очевидною. Звісно, ні. Адже будь-яка історія повинна мати героя, за яким читач буде стежити від першої до останньої сторінки. Але чи справді все так просто? Є книги, де увага постійно
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше