Доброго ранку!

Я давно вже думала змінити обкладинку для однієї з завершенних книг - "Уламки цивілізації. Зруйновані" і ось нарешті це зробила. Справа в тому, що робила я її (як і писала книгу) ще за часів, коли не було нейромереж (наче з'явилися нещодавно, а вже тісно увійшли в наше життя). Мені потрібно було знайти фотографію (ще й звісно з безкоштовних фотостоків, бо інші я не використовую) саме у такій позі, де герої торкаються одне одного лобом. Це був їх особливий жест. Але нічого нормального на фотостоках я не змогла знайти і зробила вже хоч щось віддалено схоже. А ось на днях мені нейромережа згенерувала саме те, що я хотіла. Трошки підкоректувала у старому доброму фотошопі колір волосся героя, пересадила героїні зачіску з іншої подібної картинки і колір обличчя зробила світлішим (чомусь нейромережа вперто не хотіла мені давати світлий колір шкіри попри всі мої прохання). Можна сміливо сказати, що на новій обкладинці герої саме такі, якими я їх бачу. Справа залишаю на згадку стару обкладинку.

А ще хочу сказати, що після того, як завершу одну із книг в процесі, то почну публікувати продовження цієї історії. Я зараз потрохи над нею працюю. Залишилось тільки з іншими розібратися. Бо в мене повна голова усіляких ідей і я просто не встигаю над всіма працювати. Іноді аж бісить. Хочеться працювати над однією серією, а мозок все генерує й генерує нові сюжети. Цікаво, багато нас з такою "бідою"? :)