Відгук на "Ангели можуть все" Інни Туряньскої

Вітаю, друзі)

У рамках безстрокового марафону від Тетяни Гищак сьогодні я пишу відгук до книги:

Ангели можуть все авторка Інна Турянська

Насамперед ця історія є актуальною у наш час. Спитаєте мене: чому, Діано? Тому що у світі бракує людяності, віри у диво та дещо емпатії до чужого життя. 

Я взялася за твір, не маючи розуміння, що у ньому йдеться про Бога. Маю зазначити, що я атеїст і мені доволі складно даються тексти, де це є основною думкою. Тож я поставилася до цієї задачі творчо, а саме як до фентезі, у якому він є. Розумію, що люди різні, у кожного своя віра і я не маю на меті знецінити текст лише за те, що я не вірю у те ж саме, що й автор. Чому я зазначаю цей факт? Аби той, хто читатиме рецензію зрозумів, що я надалі не акцентуватиму на цьому взагалі. Можливо, цікаво побачити історію з іншого ракурсу, з якого бачу її я? Подивимося :)

Мета твору, на мою думку, надихнути читача, дати зрозуміти, що дива існують. У нашому сучасному світі не вистачає надії, еге ж? Ця історія наводить на думку, що варто тримати мрію у серці, і воно обов'язково здійсниться тим, чи іншим шляхом. 

Автор починає знайомити читача з Ларою — жінкою з важкою долею. Вона працює на двох роботах, намагаючись втекти від бідності, проте, їй це не дуже вдається. Її донечка Софійка у свої п'ять рочків вже розуміє що й до чого, підтримуючи матір, але дитина — є дитина. Вона має свої дитячі мрії, на які має заслуговувати будь-яка маленька дівчинка. Матір відчуває свою провину, але що ж зробити, коли цим світом правлять гроші? За них не купити любов, проте, можна забезпечити радість своєї доньки. І це доволі драматичний момент. Доля знайомить героїнь з Оксаною — чуйною та емпатичною жінкою з власною гіркою історією. Вона дарує дівчинці надію у вигляді маленького янголятка, який має здійснити найзаповітніші мрії. На цьому я зупиняюся, бо не маю на меті кидати спойлери :) 

Тепер переходу до власної думки :)
Сюжет передбачений, але на меті автора не було затягнути це у трилер з неочікуваною розв'язкою. Це легка, сповнена надії та мрії історія про людей, які борються зі скрутним становищем. У когось це питання грошей, у когось життєва драма. Дівчинка має бути дорослішою за свій вік через обставини. Її мама має робити важкий, але зважений вибір, борючись з відчуттям провини. Оксана має терпіти біль, що оселився на серці. Можливо, трапляються у житті хеппі-енди, але для мене це дещо казкова історія, або ж я полюбляю "скло"?

Не скажу, що мене зачепило до глибини душі, бо ми всі різні люди. Я вірю лише у свої сили, не покладаючись на щось зверху. Можу зробити висновок, що від цього й не відчула щось пронизливе. Спершу навіть засуджувала матір, бо я все перетягую на власний досвід. Потім схаменулася й пригадала, що не всі мають дивитися на світ моїми очима. Проте ця історія, на мою думку, розчулить багатьох. Та і вже розчулила, бо я дивилася у коментарі) 

З приводу самого тексту, можливо, мені не вистачило описів. Я люблю занурюватися в атмосферу, аромати, природу чи довколишній світ. Інколи були сухі діалоги, які також мене виштовхували до реальності. Проте читалося легко. Інколи буває, що змушуєш себе, але це зовсім не той випадок. 

Авторові вдалося: логічно поєднати події, передати задум, який легко читається протягом усього тексту. Логічне завершення. Хеппі-енд для всіх, так мовити, навіть для тих, хто на нього може й не дуже заслуговує. Та наштовхнути на питання з приводу життя. У мене вони свої, в інших свої, проте, все ж таки вони з'являються.

Моя думка суб'єктивна, бо я дивлюся на цю історію з призми власного світогляду. Впевнена, що інші читачі мають дещо інше враження та відчуття, які виникають наприкінці. Проте це безперечно варта уваги історія!

Дякую за увагу :) Намагалася дотримуватися усіх пунктів рецензії, це цікавий досвід!)