2 книги, які вплинули на моє написання
Колись, у дитинстві, я надибала на цикл книг від Наталії Щерби "Часодії". Тоді й закохалася по вуха в читання. Нещодавно я почала аналізувати, чим мені сподобалися ті книги: сильні персонажі, продуманий світ та... ДІАЛОГИ! А надмірних діалогів я уникала через одну пораду, дану ще тоді, коли писала першу свою чернетку. І так, та порада була правильною, але її варто було доречно застосувати. Зараз до мене дійшло: діалоги - це ж те, що читач запам'ятовує. Він може забути тонну описів, але запам'ятати фрази (он як я картинки із "Часодіїв" пам'ятаю в формі діалогів).
Нещодавно я прочитала "Щиголь" Донни Тартт. Ця книга мене захопила тим, як авторка складає слова в речення, а речення - в абзаци. Її текст пашіє метафорами, химерними віньєтками. Під час читання ще промайнула думка: "Я також так хочу писати!".
Тому зараз я намаюся знайти баланс між описами та діалогами.
У вас є книги, які вплинули на вашу думку про письмо?
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМоя улюблена книга з дитинства «Джен Ейр». Ще з тих пір я марила бути письменником. А свою книгу почала писати після того, як прочитала трилогію «Той, що біжить лабіринтом». То була моя перша книга в жанрі «антиутопія», і я була вражена, як мене захопила і книга і цей жанр. Досі улюблений)
Eva Lukyanova, :))) Моя перша антиутопія "Голодні ігри", після неї пішли "Дивергент" і "Той, що біжить лабіринтом". ...)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати