Привіт, Томасе!

Дуже радий побачити нарешті Томаса Манна (насправді Карвера). ШІ люб'язно допоміг мені візуалізувати образ, що туманно вимальовувався в голові. Признаюся, якщо, ледь побачивши Емблу Фуджівару, я одразу закохався, з Томом відчуття інші. Все ж мені важче закохатися в чоловіка з природних причин. Я довго вмовляв ШІ зробити хлопця менш солодкавим і схожим на модель, додати розуму і іронії у погляд. Та електронний співавтор вперто стояв на своєму. Битва тривала не один день (відволікаючи від написання чергової глави роману), але зрештою ми з ШІ досягли прийнятного компромісного варіанту. Все ж Том вийшов надто вже красивий... але, як то кажуть - маємо, що маємо.

Вітаю, Томе! Я знаю - ти з усім впораєшся і в фіналі кожен отримає те, на що заслуговує. Сподіваюся, ти заслуговуєш щастя. 

Ну і ще одне. В мене не вистачає слів, аби описати захват спроможностями ШІ. Це навіть трохи лякає. Але ясно - майбутнє вже тут, за кілька років ШІ буде перетворювати тексти в серіали чи повнометражні фільми, чи мангу за лічені години. Вдома у кожного охочого. А поки я навіщось складаю у папочку десятки зображень своїх персонажів, чи локацій де відбувається дія. Не знаю, що робити із цими скарбами. Хоча б покажу кілька зображень Тома у різних стилях. І зітхну - ви не бачили і дещиці...