Вітаю всіх!

Тут мене потягнуло до мого Дев'ятизем'я. Навіть ДАВНІ РАХУНКИ перечитувати почала, щоб освіжити в пам'яті, бо ще розмірковую над тим, яку книгу писати наступною: чи продовження циклу Ігри Хаосу, але з новою героїнею, чи повернутись до продовження пригод Аліссари з її безкрилим тепер драконом Ґаром? Куди натхнення потягне, бо воно часом дуже примхливе. 

І про статистику. Щиро пораділа з бібліотек)) Ті ж ДАВНІ РАХУНКИ вже за 1000 сягнули)) ЛУКОМОР'Я. ДУБЛЬ ДВА - за 1500, й ВОЛОДАР СТРИБОР'Я наближається до 1000)) Я навіть нових візуалів на радощах нагенерувала)) Кнізь всія Стрибор'я:

І його руде невгамовисько:

Та спогади спогадами, а зараз в процесі КРИЛА ХАОСУ й серйозні неприємності в героїні:

Айлін лиш губу закусила, розмірковуючи над тим, що варто було б і язика прикусити, бо надто вже напрошувався цей нахаба на різку відсіч. Але від нього віяло чимось надто небезпечним, та й супровід його переважав кількістю, тому розумнішим було стерпіти, як би важко це не було.

– А поділитись з єдиним племінником? – зухвало ошкірившись, той надто швидко опинився біля Айлін.

– Я не ділюсь своїми іграшками, – процідив Феанор, підтягуючи до себе дівчину.

– А я не звик, щоб мені відмовляли, дядечку, – сяйнув він хижим осміхом.

Те, що відбулось далі, Айлін навіть усвідомити не встигла. Цей племінник її супутника, раптом кинув своє тіло вперед, перетворюючись на велетенського змія й, стрімко обвивши хвостом дівчину, смикнув її на себе, замикаючи у величезних сталевих зміїних кільцях, що потроху стискувались довкола неї в той час, як над нею нависала розкрита пащека, демонструючи два страхітливі ікла.

А кому потрібно трохи розрядитись, та послухати порад психолога - завітайте до чудової історії від Юлії Богути з її ПСИХОЛОГОМ ДЛЯ ПСИХОЛОГА. Здається мені, що найкращий психолог там - рудий нахабний і талановитий кіт Кріс! До всіх підхід знайде, навіть якщо доведеться прокладати шлях пательнею))

Всім миру й злагоди!