Прочитала книгу Папоян Давида «Епоха Розбрату. Том 1» в рамках марафону   Тетяни Гищак. 

Сюжет твору досить динамічний та цікавий. На початку думала, що буде щось схоже на «Гру престолів», проте автор вразив своєю унікальністю.

Гарет Артус разом з сестрою Аннет повертається додому після тривалого навчання у Крагосі. Молодого лорда спіткало безліч несподіванок, оскільки довгий час володіння замком та його територіями не здійснювалося належним чином. Не дивно, що дана ситуація «активувала» ворогів, які вирішили скористатися занедбаним станом володінь. Рекомендую кожному прочитати які ж пригоди спіткали лорда. Мені сподобалося, що Гарет Артус приймав сміливі та, моментами, шокуючі рішення. Наприклад, кінцівка для мене виявилася зовсім неочікуваною.

Автор чудово продумав другорядних персонажів, чітко та зрозуміло хто якими силами володіє. На мою думку, магія чудово влилася в весь сюжет твору, моментами хотілося більше опису. Не зовсім зрозуміло як Еліс опинилася у Братерстві та чому Гарет Артус досить швидко став їй довіряти. Якщо з іншими героями цілком ясно, оскільки проходили разом життєві труднощі ( наприклад, Ксантус), то поява Еліс мене здивувала. Розумію, що жанр твору – бойове фентезі, але в мене навіть не виникало думки, що може бути справжнє кохання між Еліс та Гаретом. Здавалося, що вони просто коханці, але аж ніяк не закохані.

Незважаючи на те, що описані події відбуваються у 1057 році, мене уява часто «переносила» в сучасний світ. Мені було доволі легко провести паралелі з сьогоденням та подивитися на сюжет з точки зору подій, які відбуваються зараз.

На початку книга читалася важко, оскільки багато речень з прислівниковими та прикметниковими зворотами, які не узгоджуються в часі. Присутня тавтологія та русизми.

Наприклад,

• З цією швидкістю, з якою загін прямував до місця призначення, вони дуже швидко
• ...запитала Аннет, сховавши кинджал, який, на щастя, їй не знадобився, і сівши поряд з простріленою лапою Спайка. ( На мою думку, такі речення краще поділити на декілька або змінити структуру написання: …сховавши кинджал, який їй, на щастя, не знадобився, сіла поряд з Спайком).
• Гості були здивовані фактом відсутності воріт, і вони вільно ввійшли всередину споруди, а те, що вони там побачили, їх здивувало не менше, ніж те, що було ззовні: стелі у звичному розумінні в приміщенні не було, замість неї – гілля з листям, що покривало всю верхню частину будівлі.. ( тавтологія)
• Якщо тебе цікавить, чи часто я зустрічаю таких нещасних, то не дуже, але все ж таки вони іноді завітають сюди. ( ?завітають? )
• Таємний прохід являв собою двері на стику двох фортифікаційних стін. Зсередини вони були лише змалку прикриті рослинністю … (? змалку – з дитинства, якщо ізмалку – рідко).
• Йди , давай! – радісно надав дозвіл другий боєць. – За декілька хвилин нічого не станеться! – після цих слів двоє стражників почали заливатися сміхом, від якого Аннет вже нудило. ( Глава 8, йшлося про Еліс, не зрозуміло від чого нудить Аннет J).

Загалом, книга «Епоха Розбрату. Том 1» викликала в мене лише позитивні емоції та, навіть, філософські роздуми. Сюжет захопливий, незважаючи на деякі помилки, прочитала досить швидко. Залишалася цікавість що ж буде далі, що є великим успіхом для автора при написанні книги. Рекомендую до прочитання J