Вітаю!

Мабуть, і читачів, і себе, бо таки завершила писати про своє Пташеня)) Пишаюсь ним! А особливо пишаюсь читачами, які дійшли до цієї миті зі мною, особливо, хто підтримував мене своїми коментарями та зірочками) Знаю, багатьом таке не подобається, але я люблю цей жанр та драму))) Волію краще поплакати в книзі, щоб в житті не було чим плакати)) Там краще радіти та сміятись, хоча й для своїх героїв теж бажаю виключно хепіенду. Звісно, до нього проведу далекими та важкими шляхами, але тоді він цінніший))

Словом, дякую кожному)) Відпустити Грега мушу, хоча важко і не хочу... Втім, сподіваюсь, книга не сильно вас розчарувала...