Поки пишеться нова історія КРИЛА ХАОСУ я надибала нову нейромережу. А поки гралась з нею, вирішила трохи оновити візуали й до іншої історії ЧОРНОГО ДІАМАНТУ КОРОНИ. Та й поринула у ностальгію) Навіть не думала. коли починала її писати, що зможу скучати за кимось зі своїх героїв більше, ніж за Колвіним з Лєрою))
Хто читав мої блоги, пам'ятає, як я розповідала про свою ледь не ненависть до одного з головних героїв ДІАМАНТУ - Рейнара ле Фадора. Як так вийшло, що від ненависті я плавно перетекла до любові - не знаю. Зрештою, в мене не вийшло зробити з нього, хай і харизматичного, але гада. Відмовився він ним ставати)) Трохи на початку ще щось вибрикував таке, але повністю поганитись не захотів й антигероєм довелось робити декого іншого. Через Рея мені довелось весь сюжет переписувати! Хай і в голові, та все ж))
Ось так тепер його бачить ШІ
А хто хоче відпочити душею - завітайте до чудової, теплої й абсолютно затишної історії ВІДЛЮБИЛОСЯ від Інни Турянської. Весело, невимушено й з легким гумором про юність)) Тут ви не засумуєте))
Ох, як це знайомо)) Ностальгія - така штука, що іноді змушує автора перечитувати свою книгу)) За героями книг і я сумую)) Але нові герої, як нові знайомства, збагачують нас новими емоціями й досвідом))
Натхнення, Ларо!
В рамках літературного Марафону прочитала твір Hidden Lady "Лорд Сакада" . Автор попередила, що в тексті наявні граматичні помилки і що твір перекладений "з іншої мови". Як я зрозуміла в процесі читання, оригінал
Перед тим як знов зробити паузу через підготовку до конкурсів, я відчуваю, що на цьому тижні все-таки зможу написати ще одну главу. Думала писати "Детекивів з Яспісу", бо я намагаюся оновлювати свої роботи більш-менш
Хотіла добрати 100 до 21 травня - фіга. Але зате нарешті закінчила роман. Останній на БН.
Учора дивилася на сумне число 86, подумала і зробила висновки. Я б понила в блозі, про деяку категорію читачів, але... Навіщо? Я взагалі
Вітаю, мої чуттєві вогняні! Ви жадали побачити візуалізацію героїв книги "Спецпідрозділ "Титан": Східна леді", а хто я така, щоб відмовити вам? Якщо ви ще не читаєте цю унікальну заборонену історію кохання українського
Запрошую у світ ніжності, трепету та пристрасного кохання на межі. Кілька уривків: "Не втекти від себе" – Кохана..., – гарячий подих омріяного коханого чоловіка обпікає мою шию, а руки стискають до хрускоту.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗагорніть Рейнара, будь ласка!
Лара Роса, ❤❤❤
Ох, як це знайомо)) Ностальгія - така штука, що іноді змушує автора перечитувати свою книгу)) За героями книг і я сумую)) Але нові герої, як нові знайомства, збагачують нас новими емоціями й досвідом))
Натхнення, Ларо!
Лариса Бондарчук, Дякую! Навзаєм))
Ностальгія чудова штука. Я теж трохи сумую за твоїми героями. Хоча більше за Лукомор'ям
Юлія Богута, Лукомор'я то взагалі перше кохання))
Рей шикарний герой)) уже теж за ними скучила)
Selene Evance, Що зробиш)
Ларочко, теж за ними сумую, бо персонажі дуже колоритні, з характерами. Таких не забереш і дуже дякую за підтримку ❤
Лара Роса, Ну так))
І добре, що відмовився)) Такий, як він є, він шикарний)))
Юлія Міхаліна, Та тепер і я так думаю, але на його місці мав бути інший)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати