Оновлення книги "У владі кохання"

– Я висловив свою думку! А ти не вмієш приймати критику. Звикла, що тебе всі хвалять. Мамина та татова донечка,– зі сарказмом сказав він.

І знову ця єхидна посмішка. І я почула легкий посміх Артура.

Агресія просто вибухнула в мені. Я швидко піднялась на ноги.

– Хто ти такий, щоб зі мною так говорити?

– Він новий архітектор – Тимур Кріс. Від сьогодні цей, невихований хам, буде частиною нашого колективу, – відповів Артур Григорович.

Я закамяніла. Земля перестала крутитися навколо осі, і я ніби попала у вакуум. Чула лише якісь глухі звуки, які доводили розум до божевілля. Тимур піднявся, підійшов до мене та подав руку.

– Можливо, забудемо старі образи та будемо працювати разом? Як одне ціле? — він хитро усміхнувся та провів язиком по своїх верхній губі. — Я думаю ми зможемо.

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Лекса Т. Кюро
21.09.2023, 08:09:51

Круто! Дуже рада! Чекаю...........

Інші блоги
Моя перша проба пера
Привіт всім❣️❣️❣️ Запрошую вас до своєї першої книги. Як то кажуть перша проба пера. Колись дуже давно я пробувала писати на букнет, але це було давно. Зараз вирішила спробувати знову. Запрошую до свого роману Батько
Повертаюсь до вас!
Друзі, я знову на зв’язку. Жива, ціла і нарешті з можливістю писати ці слова без ліхтарика й пошуку мобільного інтернету. Хочу щиро вибачитися за таку довгу паузу з продами. Майже п’ять днів я була повністю без світла
Скорочуючи дистанцію. Моя новинка
Друзі, запрошую вас в свою новинку: Скорочуючи дистанцію Він – холостяк і запеклий бабій, в картину життя якого абсолютно не вписується родина. Вона – випадково трапилася йому на шляху. Красива, тендітна, ще й
Пишу свою першу книгу!
Всім привіт! Хочу поділитися - починаю випускати свою першу книгу "Підпалітні". Це темне фентезі про двох центроподібних істот, які живуть у рабстві. Житняк та Лісна мріють про свободу, але їхнє життя - постійна боротьба
Згадка
Важко хоронити друзів. Важко хоронити батьків. А ще важче після цього намагатись хоч чомусь радіти... Найкраще, мабуть, просто щось робити. Для когось. Або хоч для себе. І цьому дуже допоможе творчість. Хай це буде щось смішне.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше