Майже кінець

Вітання моїм дорогим читачам!

Хочу повідомити, що зовсім скоро книга "Парі на мою гордість" завершиться. Залишилося 4-5 розділів. Тому якщо ви хотіли її придбати, але досі цього не зробили, то маєте можливість купити її за низькою ціною, адже після завершення, найімовірніше, вона зросте.

Історія Макса та Ніни складна, але писалася вона напрочуд легко. Я полюбила цих героїв, хоча коли починала писати книгу, не сподівалася так до них прикипіти. А тепер важко відпускати…

 Трохи спойлерів вам до глави, яка вийде опівночі:

– Ти будеш сидіти в своїй кімнаті. А в університет їздитимеш з Віктором. І ніяких вибриків, бо відшмагаю.

Я лиш зареготала. Як же це жалюгідно звучало! Тепер мені стало щиро шкода Захара. Через те, що жив у своїй більбашці та анітрохи не розумів того колючого світу. І дуже-дуже боявся його. 

А я не боялася. Найгірше, що зі мною могло трапитися, я пережила. Смерть, смерть і ще раз смерть. Мамина, дідусева, бабусина. Власна.

– А захочеш з ним зв'язатися – посаджу твого виродка, – відрізав батько сталевим голосом, коли я заспокоїлася та перестала реготати. 

– Не захочу, – буркнула та вилізла з-під ковдри, ігноруючи батька, – з ним покінчено. Зрештою, Кириленко сам не захотів боротись за нас.

Також приєднуйтеся до соцмереж:

Телеграм

Інстаграм

Група у Фейсбук

Дякую за те, що ви є❤️