Додано
13.09.23 19:18:46
Ісілінго
Добрий вечір)))
Трохи про Ісілінго і її стосунки з Феліксом)
- Єхидна - у давньогрецькій міфології напівжінка-напівзмія. Поєднує в собі красу і нестримну вдачу.
АЛЕ! Ісілінго у "Феніксі" - жінка розсудлива, розумна, мудра. Вміє тримати себе в руках і вибуховим характером не володіє.
Недивлячись на те, що Ісілінго належить до представників нижчих рас, вона незалежна, має маєток в якій живуть її молоді дівчата та жінки, які мають покровителів, але їх швидше можна назвати куртизанками чи фаворитками. Кожна дівчина має лише одного чоловіка, який забезпечує і дівчину і (більше Ісілінго). Вони навчені правилам хорошої поведінки, вміють вести застільні бесіди, володіти одним з навичок мистецтва. І звичайно, ретельно доглядати за собою.
Сама Ісілінго дуже перебірлива і мала серед покровителів драконів і сфінкса, якого кохала по-справжньому. - З Феліксом вона зустрілася кілька років тому. Коли у п'ятнадцять років він не зміг обернутися на істоту, Ментор, його наставник, спробув багато чого, щоб сутність хлопця пробудилася. Одне з таких - Ісілінго. Ментор бозна як вмовив жінкау звабити Фела. І все ж вона позбавила того цноти. Але і це не допомогло для перевтілення. У дев'ятнадцять років Фел знову зустрів єхидну і між ними зав'язався короткотривалий роман, який для обох закінчився вигодою і поміччю один для одного у майбутньому.
Бін Ді
103
відслідковують
Інші блоги
Добрий вечір любителям фентезі! "Терміново потрібна відьма": оновлення на сайті ;) А ось уривочок і візуал)) Груба лайка вирвалася з мого рота одночасно з тим, як Ренар знову зробив той жест пальцями.
Я застигла
Вітаю, любі букнетівці! Запрошую на оновлення "Моя ЗНАЙДА", яке уже у ваших книжечках: Після вибору імен ми більше ні про що не розмовляємо. Лише обмінюємося глибокими, проникливими поглядами, сповненими сенсу.
Вітаю! ☺️ Я загалом не дуже люблю писати блоги. Мені весь час здається, що я говорю в порожнечу. Але, можливо, іноді варто це робити, навіть якщо в коментарі прийдуть лише мої улюблені колеги ❤️ І цей блог для тих,
Ремонт у садибі вже добігав кінця. У будинку затерли останні шви, поставили ту саму піч-духовку, встановили сантехніку. Даніелла дедалі частіше пропадала на верхніх терасах, і ми майже перестали перетинатися вдень. Я бачив
— Що це за тварюки, Сімоне? — м’яко запитав я за кілька хвилин. — Їх надто багато, щоб бути випадковими прибульцями. Чому ж тоді сканери орбітальної розвідки нічого не зафіксували, коли тільки закладали колонію? —
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати