— Все! — різко піднімаюся з ліжка та рішуче роблю крок в бік Макара. — Це вже занадто. Я так не можу. Або я сама зараз роздягаю тебе…

— Або… — змовницьки тягне Макар, продовжуючи підступно посміхатися.

— Або я зв’яжу тебе чимось і роздягну силою! — випалюю не подумавши.

Макар тут же вигинає брову та складає руки на грудях.

— Хм, чимось… А мені подобається хід твоїх думок. І, здається, я бачив тут дещо підходяще.

♡(>ᴗ•)

читати роман тиць сюди