"Повернути неможливо" - новинка Марісси Вольф

Любі читачі!

Запрошую Вас приєднатися до прочитання роману Марісси Вольф

Повернути неможливо

qsVGSxSl7B-7esqch00qf94mnklMbxtcn_DBo2Y7c3wP0Xg1jDGyWDAgWBdtebYlMR727UW2QKnBVYihXEWOQjyz-tO560k0z7uwmqknuYL0MhSLsh_9VSasMWxchXjrH8NhHOggHmoU81Hw7n9pTOw

– Тобі ж подобається, як я тебе торкаюся? – веду губами по венці в неї на шиї. Так, як вона завжди любила.

– Н-ні, – відповідає миттєво, а сама тремтить від нетерпіння.

– Ага. Саме так я і зрозумів, – усміхаюся, продовжуючи свій шлях. – Мені зупинитись?

З губ Мії зривається розчарований стогін.

– Прошу… прошу! – шепоче плутано. І я відразу ж підкоряюся, повільно наближаючись до її вуст. Мія судомно ковтає. – Зу-зупинися, прошу! – одразу приголомшує. І вмить вбиває своїм: – Гліб, я вже заміжня…

***

Кажуть, що розбите серце не склеїш. Особливо, якщо на друзки. Так, що уламки риплять під ногами.

Але й минуле не повернеш. Як не намагайся.

Кажуть, що кохання живе 3 роки. Не знаю. Натомість я точно знаю, скільки живе ненависть.

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Марісса Вольф
29.08.2023, 13:56:53

Дякую за рекомендацію ❤️

Інші блоги
Лише СьогоднІ✨️
Доброго тихого й теплого вечора всім тим, хто заглянув до мого блогу.✨️ Без повторів. Без «подумаю потім». ЄДИНА ЗНИЖКА В ПЕРЕДПЛАТІ на історію, де кохання — це не ніжність, а небезпека. Вона тікала. Він усе одно
Вітаю нових читачів новим уривком!
І нехай одразу буде зрозуміло, що пишу я жіночі романи, але з того самого моменту, коли бал закінчився, шампанського виявился забагато, на ранок всі прокинулись хто де, ледь розліпили очі, а навколо таке... Ванільно й солодке
Останні години знижки ✨✨
Сьогодні — фінальний шанс придбати книгу за найнижчою ціною. Далі знижок більше не буде. Якщо ви відкладали «на потім» — це саме те «потім». УРИВОК З КНИГИ: — Леоне...—
Запрошую поринути у світ моєї поезії
Привіт дорогі читачі ! Щиро запрошую вас поринути у світ моєї поезії, ссилка на мою поетичну збірку - Поетична збірка "Шалені почуття". Вірші у збірці на різні теми, хочу поділитися з вами уривком свого вірша: Твій
Я тут не випадково
Мені за 28. І я не прийшла сюди, бо «з дитинства мріяла писати». Я прийшла сюди, бо в реальному житті кохання чомусь завжди закінчувалося раніше, ніж я встигала в нього повірити. Тому я почала писати. Про людей,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше