Марафон героїв: одного разу у Вербівці
….рік тому 13-річний Сашко став свідком, як за одну ніч війська Імперії окупували його рідне місто і знищили увесь Курінь Інженерів, чаклунів, що заснували і захищали місто. 25-річний Володя, хронічний невдаха з Києва, зіштовхується із серійним убивцею, який називає себе Джоном Доу. Аби вижити, Володя пристає на моторошну пропозицію Джона зайняти його місце. Сашкові випадає унікальний шанс вступити до Січової Академії, місця де навчають молодих есперів-чаклунів. Невдовзі Володя мусить убивати, здавалося б, випадкових людей. Сашко з усіх сил намагається стати частиною магічного світу, в якому, нажаль, царює недовіра, зверхність та жорстокість. Одного разу Володя приходить вбити Сашка.
***
Так, я продовжую свій кумедний літературний експеримент, на який мене наштовхнув марафон головних героїв, розпочатий Софією Вітерець. Я беру головних героїв творів, запропонованих учасниками марафону, і зіштовхую з персонажами свого роману «Іди і вбивай». Результати виходять подекуди непередбачувані. Наприклад, під час зустрічі Арлі, головної героїні книжки «Ну що ж. Тепер даркена» з Володею Івановим із «Іди і вбивай», стався кислотний тріп. А після зустрічі Грегорі Райта із «Фенікс. Відродження» з серійним убивцею Джоном Доу із моєї книжки, утворилася міцна команда борців за справедливість.
Цього разу я експериментую із юним чаклуном Сашком – головним героєм бойового фентезі «Січова Академія» Ярослава Лисинка (Ярко). До речі, після прочитання трьох частин у мене склалося враження, що це міцно збитий твір, із ретельно продуманим всесвітом, складним сюжетом і важкими алюзіями на наше непросте сьогодення. Але я відволікся, гайда до експерименту!
Що ж, запихаємо наведений на початку абзац тексту у ChatGPT…..
------------------------------
….у місті Вербівці* спалахнула війна, яка змінила життя кожного його мешканця назавжди. В одну ніч, коли місяць світив яскраво, а зорі віддзеркалювалися в темних водоймах, сталося щось, що навіть найсміливіші передбачення не могли припустити.
13-річний Сашко, сидячи на подвір'ї свого дому, бачив, як темні колони імперських військ невблаганно наближалися до міста. Його серце билося все швидше, коли звуки військових барабанів стали все чіткіше. Він бачив, як пожежі запалали віддаленими вогнями, і його страх зростав разом зі спалахами, що наближались.
Чаклуни із Куріня Інженерів, які були захисниками міста, відчайдушно билися з ворогом. Але Сашко із болем у серці спостерігав, як їхня магія безнадійно відступала перед переважаючими силами ворога. Вони боролися до останнього, але удача була не на їхньому боці.
Тим часом, у іншому куточку міста, 25-річний Володя проживав своє безтурботне життя. Він мріяв про велике майбутнє, але його нічна зустріч із серійним убивцею Джоном Доу повністю перевернула його світ. Джон убивав не заради грошей, а заради задоволення. Його витончена хитрість та садистська насолода заворожили Володю.
«Тобі сподобається бути моїм наступником, - сказав Джон Доу Володі в момент їх першої зустрічі. - Ти будеш мати владу над життям і смертю. Твої жертви будуть дякувати тобі перед тим, як ти покладеш кінець їхньому життю».
Володя, захоплений ідеєю влади, погодився на жахливий обмін. Здавалося, він отримав шанс свого життя, але ця можливість мала вартість. Він змушений був вбивати невідомо кого і невідомо за що. Це була ціна вступу до світу, де влада і магія були нерозривно пов'язані, де недовіра, зверхність та жорстокість були неминучі.
Невдовзі Володя за наказом Джона вступив до Січової Академії, де на нього чекала його головна ціль – Сашко.
Січова Академія стояла відділено від звичайного світу, прихована від ока кожного, хто минає її високий кам'яний паркан. Тут навчалися еспери – обдаровані молоді люди з надприродними здібностями. Академія служила не лише школою магії, а й останнім бар'єром оборони проти імперії, яка поширювала свою темну владу на всіх.
Сашко відчував, що невидимі нитки долі тягнутися до Академії, місця, де можна було навчитися керувати власною магією. Він став наймолодшим серед студентів Академії, але його рішучість і кмітливість допомогли йому здобути повагу серед старших колег і викладачів. Він знаходився тут не тільки для розвитку своїх здібностей, а й заради того, щоб здолати імперією, яка вбила його родичів і знищила інженерів – останніх захисників його рідного міста. В Академії він довідався, що за Імперією стоїть загадковий Джон Доу.
Сашко відчув небезпеку, коли вперше побачив Володю під вікнами свого кампусу. На мить їхні погляди зустрілися, і в очах Сашка Володя роздивився не страх, а рішучість.
Час від часу, шляхи Сашка та Володі перетиналися, хоча вони не були знайомі. Але коли Володя отримав від Джона Доу завдання знищити юного Сашка, щось в його душі затрепетало. Він відчував, що щось змінюється в ньому, що цей хлопчик може бути ключем до його визволення від кошмару.
Настав день, коли Володя вистежив Сашка у темних вуличках міста. Вони зіштовхнулись обличчя до обличчя. Володя взяв в руки ніж. Сашко, зігрітий вогнем рішучості, стояв перед ним.
«Ти можеш змінитися», - промовив Сашко тихо.
Секунди здавалися вічністю, але потім Володя опустив зброю. Володині руки тремтіли, і він зрозумів, що не може вбити цього хлопчика.
Спільні зусилля об'єднали їх в боротьбі проти таємничого зла. Вони знаходили відголоски минулого у монстрах, що народжувались із злиття технологій і чаклунства. Володя ризикував усім, щоб врятувати хлопця, і разом вони дізналися жахливу історію Джона Доу та його мету.
Чи зможуть Володя та Сашко зупинити цю хвилю темряви, що нависла над містом? Чи знайдуть вони спосіб об'єднати магію та технології на благо своєї спільної боротьби? Вони стануть несподіваними героями у війні світів, де навіть найбільші недоліки можуть стати найсильнішою зброєю.
-------------------------------
/Це коротке оповідання складено із шматків різних варіантів тексту, згенерованих ChatGPT. *Назву міста Вербівка запропонував ШІ, я не став заперечувати /
Хто буде наступний? Зараз звіримось зі списком. Ага, «Поцілована Богом» Ксенії Демиденко.
Тож далі буде.
Вже опубліковані частини роману «Іди і вбивай» можна почитати тут. Якщо сподобається, не забудь внести цю книжку в свою бібліотеку. І підпишись на мою сторінку – нудно не буде.
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДжон радує) Не вбив малого)))
Ярко, Та я щось потроху інакше на Джона стала дивитися))) Теж думала, що малому "всьо")))
Аххахааххахахахахах
Оце капеееець!
Я такий, що??? Але це дуже круто, смішно і неймовірно прикольно!) клас, дякую вам і чату Джіпіті)
До речі Вербівку тепер маю десь лишили як великодку на цей прикол)) дуже резонує з тим, на що я спираюся в обранні нашв для міст та місць.
Я вже прям напружився при зустрісі Володі і Сашка, але тут вирутилася якась нарутооерапія і всьо далі стало добре) це ж треба)
Дякую, щиро. Я буду усміхатися напевно увесь вечір
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати