Наразі завершилася моя вже четверта книга «Вишенька для єдиного». І знаєте, кожного разу працювати над закінчення історії доволі важко. Герої ніби не хочуть покидати мене (і вас)), хочуть ще бодай трошки довше залишитися живими. Саме тому написання кінцівки завжди займає у мене більше часу.

Та «Вишенька» стала для мене дуже особливою. Адже в ній стільки персонажів, стільки подій, справжня дружба, студентські веселі пригоди. І звичайно кохання. Вдвіче більше, аніж зазвичай. Настільки, що кінець переписувався багато-багато разів, а герої щоразу вигадували нові пригоди, аби потягнути час))
І все ж, це неминуче сталося. Тому запрошую вас всіх прочитати фінал цієї світлої, веселої і доброї книжки «Вишенька для єдиного».

Дякую всім, хто з нетерпінням чекав і дочекався! Якщо ви ще не знайомі з невгамовною Вишнею та її друзями, то ласкаво запрошую.

П.с. Ще з чудових новин: тепер у мене час буде цілком і повністю присвячено «Обіцяю, знайду тебе». Знаю, ви також вже зачекались на Лею та Теда))