Декілька років назад я не розуміла приколу в візуалізації історії. Мені здавалося, що читач повинен сам уявити героїв у своїй голові, а картинки тільки псуватимуть цьому. Зараз я вважаю так само, але вже не так прискіпливо. У самому тексті я не вставляю візуальних картинок. Але стрічку пінтересту гортаю часто.

У мене вже назбиралося ого-го скільки картинок, які вписуються в антураж моєї історії. Це стало моїм джерелом натхненння.

Наприклад, ось замки із Прологу:

Замок