Флешмоб #прелюдія у моїх героїв))

Всім привіт!❤️

Юля Богута сьогодні задала чудову тему #прелюдія в книгах, повз якої я вже ніяк не можу пройти, бо сама не раз прикидала, наскільки часом швидкі бувають герої в розвитку стосунків. І ти ніби пишеш-пишеш, проходить купа глав, подій, але… Але якщо порахувати час, який пройшов від знайомства/зустрічі до найпалкішого, часом проходить зовсім мізер. Мабуть, тому я часто пишу про колишніх, або якихось знайомих/друзів, де не завжди заглиблююся, як швидко в них все сталося в минулому, а в теперішньому можуть собі дозволити й  швидко, бо не перший раз бачаться.

Наприклад, Рита та Олег з роману «Пристрасть спотворює все» йшли до близькості цілих 14 років, бо познайомившись в юності вони дружили декілька років, потім доля у вигляді автора розвела їх у різні сторони, хоча Олег всі роки кохав Ритку, а коли знову звела, все сталося доволі швидко, тижні півтора максимум.

З категорії колишніх в мене також Марія та Дмитро з «Точки (не)повернення», яких я розвела на цілих п'ятнадцять років. Але в юності вони зустрічалися та планували одружитися. Як швидко тоді все було точно не скажу, бо зустрічалися зі старших класів, а от в теперішньому рахунок можна вести на дні, де п’ять, це, певно, максимум))

Ще одні колишні Сашко та Алька з «По лезу». Вони теж зустрічалися, теж все було  до семи років розлуки. Після їм на повне зближення, шлях від взаємних образ минулого та спільної квартири знадобилося понад п’ять місяців. Вони виявилися дуууже повільними. Є ще одна пара звідти, яка стала дужеее швидкою, але називати я не буду, щоб не спойлерити.

Божинському та Сані з «Музи» знадобилося близько місяця, може півтора, хоча жити вона перебралася до нього вже через пару днів, цілуватися він до не поліз дні через три, але… Саня не така, Славко теж і, взагалі, то не те, про що ви подумали.

Більш-менш адекватний розвиток стосунків від розуміння, що це кохання, до ліжка був, мабуть, у Віри та Руслана з «Віри у твоє кохання». Хоча вони були знайомі з дитинства, не бачилися років тринадцять, а Віра свято вірила, що вони мають бути разом, Руслан був не з таких)) Як для книги, він доволі довго запрягав, ходив кругами та не визнавав нічого, але коли визнав, вони реально ходили на щось типу побачень, були милі цілунки, обійми і нічого зайвого аж цілих півтора місяця. Потім їх почало трішки заносити, але пристрасті з головою накрили плюс-мінус через два місяці після першої зустрічі.

І топ мого рейтингу швидкості це мої улюблені Костик та Влада з роману «П’ятий із його гріхів». І так, ще одні колишні (мені реально треба шукати нову тему)). В минулому вони навчалися разом в інституті, Костик був закоханий роками, але коли Влада його нарешті, помітила, вони майже в той же вечір опинилися в ліжку. В теперішньому ситуація не змінилася. Ранком Влада явилася до Кості з візитом у справах, а ввечері вона вже його спокусила в місці, де точно не варто було спокушатися)) Тому ці двоє — рекорд і по часових рамках і за кількістю глав до того. Другий розділ – ласкаво прошу всіх зацікавлених))

Та, мабуть, ще один рекорд, який я б’ю особисто з цими героями – кількість сліз. Стільки емоцій я не переживала ще з жодними героями. Чому? Запрошую вас самих дізнатися та зробити висновки, чи варті вони того, щоб плакати, чи ні.

А кому з авторів є чим поділитися, приєднуйтесь до флешмобу❤️

Мій телеграм-канал    Слідкувати за автором на Букнет     Instagram      Facebook 

Група для авторів та читачів на Facebook