#прелюдія в моїх історіях))

Вирішила підхопити цікавий флешмоб від Юлії Богути про #прелюдію у творах. Перший раз я про це задумалась, коли писала ще своє ЛУКОМОР'Я. Хоча там й була в героїв деяка передісторія, але без особистих стосунків. Професор й студентка. Але професор свято дотримувався викладацької етики й все, що робив, це діставав студентку, котра йому подобалась, ганяючи її на заняттях та іспитах. Про що потім з гордістю згадував, закидаючи їй, що таким чином вона стала найкращою його ученицею. Та варто було йому почати її рятувати й витягнути до іншого світу, звідки був він, а потім з'ясувалось, що й вона також, як вся його викладацька етика розтанула крижинкою на сонці - отому рудому, котре він і врятував. 

В перший же день порятунку, напившись на радощах, вони вже й поцілувались. А через 21 розділ - пристрасті закипіли на повну, хоча, по суті, минуло десь два тижні. Якось так вийшло, що подій було багато, й інколи по кілька на день, тому здавалось, що вже хтозна-скільки часу втекло! Напсравді - мізер))Але до весілля вони дістались лиш у другій книзі - ВОЛОДАР СТРИБОР'Я.

Чорний дракон з ДАВНІХ РАХУНКІВ кружляв навколо їхньої доньки дещо довше: з її народження. Так, йому було дуже багато років - 150, але на вигляд, коли в людській подобі, не більше тридцяти)) Вони теж стикались й раніше, але приємними ті сутички були не зовсім. Поки не дійшло знов таки до порятунку. А далі мої герої починають котитись один до одного на шаленій швидкості))

Найбільш пристрасними виявились герої ЧОРНОГО ДІАМАНТУ КОРОНИ )) Ну, їх без їхньої згоди все одно король одружити наказав, тож вони вирішили ні в чому собі не відмовляти, оскільки симпатія крізь ненависть однієї й роздратованість другого - все ж проскакувала, аж іскрила)) Протримались шість днів))) Зате з пригодами))

В МАГІЧНОМУ ДИЗАЙНІ у героїв була реальна прелюдія чотири роки тому, коли все йшло до заручин, але вони розсварились, точніше, хтось дуже заморочився, щоб їх так віртуозно розсварити. Після зустрічі їхні гальма злетіли: подій багато, а часу на них, як я порахувала, пішло п'ять днів... За п'ять днів вони пролетіли шлях від взаємної ненависті до відновлення стосунків з усіма пристрасними деталями)) І знову вони нарізно...

Поки пишеш й читаєш, занурюючись до подій, то цього й не помічаєш. Та, коли дійсно починаєш рахувати, думаєш: ото швидкість!))

Залучайтесь, кому хочеться розповісти про швидкість своїх героїв))