Ремісник чи творець?

Практично кожен з авторів, хто працює у розважальному жанрі, стикався зі зневажливим ставлення до своєї праці з боку майстрів «високочолої» прози. Тієї самої, де без купи словників не продерешся навіть через перший абзац, а філософії та непересічного, геніального осмислення буття автором, туди напхано стільки, що воно сочиться з  тексту, як кривава юшка з потовченої малини.

Мовляв, ось як треба писати, а не клепати опуси для розваги плебсу. Треба такі твори ваяти, щоб в людей дух перехоплювало…

Ну, дух і від аміаку перехоплює… Ще й так, що очі на чоло лізуть. А де у нас найгустіше аміаком тхне? Що той запах хлоркою годі перебити

Белетристика… Красне письменство. Термін, яким ще з 18 ст. позначається масова література. Наголошую! Масова! Тобто, людям вже тоді була потрібна саме легка, розважальна література, а не манускрипти, в котрих високочолі автори повчають недолуге людство.

Ніт, я не перечу… Нарід треба вчити і тягнути за вуха у світле майбутнє… Інакше він так і лежатиме біля корита. Але ж не всі… Більшість гарує 24/7 аби забезпечити оте майбутнє якщо не всім, то бодай родині. І має право на відпочинок. А що може бути кращим для цього за зручне крісло і цікаву книгу (серіал — сценарій)? Отож…

А загалом, щоб не розвішувати ярлики та цінники, моя думка така: для всього свій час і місце. Ніхто, їдучи на пікнік, не бере з собою гарнітур Чіппендейла, а прихоплює кілька стільчиків. Так і з літературою. І скажу відверто, особисто мене значно більше тішить те, що мої «стільці» розходяться, як гарячі пиріжки, а не стоять за вітриною в музеї. Зрештою, навіть Ісус був теслею, а не столяром…

Згадалося… Щоб без сварки при суботі.

Помер столяр. Йде по раю. Зустрічає Ісуса. Розговорилися. З’ясували фах померлого. І тоді Ісус каже: «Заздрю я тобі» «Чому?» «Бо твої стільці, ліжка та шафи не бігають за тобою і не просять щастя, здоров’я, грошей та вічного життя»

6 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Zilly
10.09.2023, 21:32:06

Вправних ремісників люди називають майстрами.
А майстрові під руку лізти з поясненнями, що таке «справжня» творчість - то насправді не від великого розуму.
Я дитиною бачила, як така собі пані пояснювала столяру за «справжню» майстерність, до якої його поколінню як-от їй до місяця. І допояснювалася, аж столяр зібрав інструменти та пішов працювати до когось, хто йому по вухах не їздив. А сама полагодити шафу пані чомусь не вміла :))
Тож або робиш сам, — помиляєшся, виправляєш, шукаєш свого інструмента та форму. Ось як починаєш робити сам, так відразу і бачиш, що то насправді за праця.
Або кажеш щось конкретне, — добра та вчасна порада є цінною.
Або мовчки справляєш розумне враження :).
Ні-ні, я не проти високочолих суперечок:). Врешті-решт, кожен розважається як може.. :))





avatar
Ірина Звонок
04.08.2023, 17:40:53

Одне аж ніяк не заважає іншому. Скільки творів писалося саме задля розваги читачів, а згодом виявлялося, що то - шедеври світового письменства. Той же "Декамерон", наприклад.

avatar
Ярко
04.08.2023, 16:07:33

Наснаги вам) розважальні твори, з гарним гумором на мою думку набагато важче писати і подавати. Це зовсім інший рівень майстерності)
Попит (?) на «серйозну літературу» від небажання здаватися тупим. Але раціон завжди має бути різноманітним, чи не так?

avatar
Иванна Иванова
03.08.2023, 21:20:16

Думаю, що треба робити те що вам подобається і робить вас щасливим.
Добре що всі ми різні і книги нам
подобається різні, однаковість робить світ незугарним. Ваші книги роблять МІЙ СВІТ КОЛЬОРОВИМ.
І не забувайте що Ісус теж не всім подобався, хоч і був НАЙКРАЩИМ на землі. Натхнення Вам пане Олеже.

Відчувається наболіле. На кожен товар є свій покупець, тому так багато жанрів, піджанрів, стилів та напрямків. Кожному своє. НЕ переймайтеся, а пишіть те, що серце диктує. Якщо читають, значить це потрібно.

Показати 3 відповіді
Олег Говда
03.08.2023, 14:44:50

Ксенія Демиденко, так і на це треба доволі часу. а муляє... сам пам'ятаю... ну, років 20 тому)

avatar
Тетяна Гищак
03.08.2023, 13:53:26

Ото дістали Вас філософи! Аж з малини потекла криваві юшка!
Співчуваю)

Олег Говда
03.08.2023, 13:55:47

Тетяна Гищак, Та ні) Мене вже і з гаубиці не пробити) Звик за 30 років. Але ж суперечки не вщухають

Інші блоги
Любителі гарячого, питання до вас...
Виникла тут на днях дилема, аж думку інших авторів довелося збират! Уявімо на мить будь яку книгу з маркуванням "18+", але інтимні сцени в ній - максимум рівня "16+" (змінити позначку неможливо, перезалити книгу небажано,
Оновлення + Візуал! Глава 13 Шлюбу без правил
Нічні розмови в машинi, несподівані запрошення на зустріч випускників, ревнощі, які герої намагаються приховати за колючими фразами, і дуже тендітні моменти турботи... Чи зможе Ліза тримати дистанцію, коли Орест поруч? Або
Спойлер | Той, хто приходить у снах…
А якщо сон — це спогад, який ти ще не готова пригадати?.. — Ти завжди тікаєш, коли починаєш згадувати, Яромиро. — Я не знаю тебе! Відпусти! Він повільно підніс мою руку до своїх губ і ледь торкнувся пальців. —
Знижка
Всім привіт! Сьогодні знижка на книгу Ти лише моя. Я підвівся на неслухняних ногах. Серце гупало в грудях так, що закладало вуха. Я хотів кинутися до неї, стиснути в обіймах і ніколи більше не відпускати, але
Історія про квіточку (оновлення Порталу)
В «Порталі у Гріх» наша читачка ненадовго перетвориться на садівницю. Дбайливу, турботливу і вмілу. Бо наша дівчинка знайшла собі квіточку посеред великого поля інших квітів. Таку ніжну, невинну, гарну, що зовсім
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше