Доброго гарного дня! 

Події “Моя ненависна кохана” набирають обертів. Здається, Ія всерйоз пообіцяла розповісти Віктору причини своєї люті на нього, якщо він врятує Ельзочку) 

Врятує, чи ні, дізнаємось з оновлення опівночі)

А поки уривочок: 

 – Вікторе, ти як? – чую голосок Ії високо вгорі. От чорт, я дійсно не думав, що тут так високо! Тобто низько! Тобто, глибоко! Щось це підземелля і Іїна присутність вже зовсім паскудно на мене впливає!

– Норм! – збираюсь з силами та відповідаю чітко й лаконічно. Не треба їй знати, в якому я стані зараз!

– Точно? – не дуже вірить вона мені. Що, голос не переконливий, чи що? 

– Точніш не буває! Об'єкт бачу, до нього наближаюсь, все топ! 

– Будь обережним, будь ласка! – кричить мені. Нічого собі, за мене переживає, чи боїться, що я гепну на ту дурну собаку своєю вагою і рятувати вже не буде кого? 

До речі де вона? 

Щось внизу притихла. Хоч би ціла була, бо Ія засмутиться. А я як зусмутюсь, що дарма до чорта в зуби ліз! 

– Собако! Собако, ти де? – тихо кличу, щоб Ія не чула. 

– Тяв! – чую у відповідь. Ну слава богу, жива! – думаю. 

Ще кілька метрів сповзаю спиною по брудному мокрому грунту. 

Не встигаю зрозуміти, що там, та одна нога зачіпається за виступ штининою. Смикаюсь з усіх сил… і зриваюсь. 

Читати тут)

***

І нагадую про свій Тг-Канал та інстаграм. Щоб підписатись на сторіночку – натискайте картинку соцмережі.