Флешмоб. Історія про історію "Відьма та Декан"
Долучаюсь до флешмобу #історія_про_історію Дмитра Євтушенко. Дякую за естафету Юлі Богуті!
Отже, "Відьма та декан".
Зараз я думаю, що, можливо, варто було підібрати іншу назву. Від цієї перша думка, що перед вами академка, так?
Насправді в той час, коли народилася ця книга, у березні 2022 року, я сиділа на зйомній квартирі в Чернівцях ( о так, тут нам пощастило) зі стареньким ноутбуком на колінах. Ось так, на колінах, я зліпила першу обкладинку книги в Пейнті, втулила першу-ліпшу назву, яка б відображала зміст, і почала писати історію.
Вона — колишня чаромедик другого рангу, а наразі звичайна медична відьма відділення швидкої допомоги, біженка з країни, де щойно скінчилася війна. Він — декан медичного факультету, чаромедик вищої категорії, легендарний хірург. Вона має магічний дар, не притаманний місцевим. Він зав’яз в політичних інтригах. Вони щодня стикаються в лікарняних коридорах, але одне з цих зіткнень назавжди змінить життя обох.
Власне, сюжет виник відразу з самого початку і до кульмінації. Звісно, не в деталях, а основними подіями. Фентезі, тому що я люблю фентезі і фантастику. З дитинства ковтала все, що могла здобути в бібліотеках і у знайомих. А коли батько подруги почав привозити з Європи покетбуки англійською... О, тоді настав справжній бенкет.
Мені завжди було цікаво, що це за звір - емпатія. Чому в деяких вона є, а в інших зі свічкою не знайдеш. Як вона з'являється - від народження чи формується під тиском обставин? Чи існує емпатія взагалі? А якщо емпатію поєднати з синестезією, що вийде? Ось так і народилася Ольга Стах з унікальними здібностями.
Зрозуміло було, що Ольга наша співвітчизниця. І події в фентезійному світі хоч і не ідентичні нашому сьогоденню, та дуже до нього наближені. Ольга стала біженкою з Осенії, де нещодавно завершилася війна з Гіпербореєю.
Щодо Ван Раппарда, його образ вималювався відразу цілісним. Талановитий непересічний маг-медик зі складним характером та безліччю скелетів у шафі. Крижаний Троль, як його звуть оточуючі. Але ж якщо є крига, то її можна розтопити.
Місцем дії я вибрала Нідерланди, які в певний період часу називалися Батавською республікою. Чому? Тому що я обожнюю прив'язки до реального життя. В усіх моїх книгах події відбуваються у реальних місцях, які ви можете знайти на гуглмепс і подивитися, як вони виглядають.
Просто мені здається, що магія існує десь поряд з нами. І межа між нами і нею така тонка, що іноді рветься, і тоді можна зазирнути на той бік реальності. А через те, що я бувала в Нідерландах і тривалий час провела у відрядженнях в Утрехті (який колись називався Траєктумом), то й вирішила, що все відбуватиметься саме там.
А ще мене свого часу дуже захопили темні легенди і казки Нижніх Земель, тож як можна було втриматися і не використати такий матеріал?
Ось так все й понеслося. Я майструвала візуали для книги за допомогою постів у фейсбуці (так-так) і писала, писала, писала...
А потім тут, на Букнеті, я зустріла класних читачів, чиї коментарі давали мені наснагу жити. А згодом я зустріла неймовірних людей, які стали мені друзями. У книги і бонуса з'явилися неймовірні обкладинки від Юлі Богути, візуали від Юлі Міхаліної... І Букнет став для мене чимось більшим за літературну платформу.
❤️❤️❤️
Передаю естафету чарівним Selene Evance, Інні Турянській та Тетяні Гуркало :)
❤️❤️❤️
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ цю книжку побачила в когось в рекомендаціях, зараз не згадаю в кого. Точніше, побачила обкладинку, ось цю, котра зараз, і навіть не стала читати про що там, я взагалі залипаю на гарні картинки, відразу пішла читати)) Так тепер і сиджу в засаді, проди чекаю, обкладинка мене не обманула.
Тетяна Гуркало, Обкладинку робила Юля Богута, чарівниця:)
Дуже дякую, надзвичайно приємно :)
Люблю такі історії з-за лаштунків створення)) Завжди цікаво, як автор прийшов до ідеї))
Наталка Черешня, Обов'язково напишу, зберу тільки думки до купи))
Дякую за цікаву історію!
Читаючи про зйомку квартиру і старенький ноутбук захотілося сказати: "Благослови, Господи, того, хто винайшов ноутбуки!". Уявити страшно, скільки нематеріального ми б втратили за останній час, якби не компактна переносна техніка і "хмарки"
Оксана Зіентек, Нехай краще ми будемо писати коли хочемо й на чому хочемо
ООО, пам'ятаю всі твої обкладинки) а розумію, що таке працювати в дорозі. Не уявляю як люди писали на масивній друкарській машинці. Пекло)
Юлія Богута, А я й досі не можу писати з телефону, уявляєш? :)
Починаю - і бісить!
Оу! Цікава історія. Щось, здається, що я спокусила на відьму...от прямо настрій такий був подавай відьму, а краще чорну, але таку розумну, витончену, філігранну...Мої очікування стосовно сюжету прямо мимо (бо ж по назві уже встигла собі цілу історію вигадати :))))), але ця відьма виявилася досить таки автентичною...і я з величезним задоволенням провалилася в історію...
Шаграй Наталія, Ой, як я ржу)))
Твої блоги можна виділяти окремими оповіданнями)) Люблю твої розповіді))
Лара Роса, О, це можна, цього в мене як гуталіну ))
Усе ти можеш перетворити на чарівну казку)) навіть звичайну історію книжки)
Чи то не зовсім звичайну?
Selene Evance, Хи, страшне приємно :)
О який цікавезний блог вийшов))....хоча у тебе всі такі, цікаві і дуже пізнавальні))
Вже не можу дочекатися чим же завершиться історія Ольги та декана)
Дякую за естафету;)
Інна Турянська (Innaturianska), Тобі дякую, сонце :)
Чекаю на твою історію!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати