Не побачила, а радше відчула на собі свинцевий погляд Чорного. Глянула через плече: зупинився в дверях та буравить мене темними очима. Мовчить, тисне своєю присутністю. Недоречно промайнула дитяча думка: якби вагу його погляду можна було виміряти в кілограмах, то на кілька тонн той затягнув би точно. Мимоволі посміхнулася своїм фантазіям.

Чорний повільно підійшов до мене й став за спиною, з прищуром скануючи моє обличчя у відображенні дзеркала. Його високий силует закарбувався поруч.

- Я хочу знати, що тебе так розвеселило?

https://booknet.ua/book/za-tvom-plechem-b412753