За твоїм плечем

Прода вже на сайті,  дякую Лесі Попадюк)))

https://booknet.ua/account/novels/view?id=412753

Він ішов до мене повільно, занадто повільно, немов хижак, що крадеться до своєї здобичі. Але, можливо, це мені так здавалося, тому, що тієї миті світ навколо десь розчинився, став ілюзорним, нечітким. Реальними були тільки його очі. Важким поглядом з-під брів він утримував мій, ніби бажаючи припечатати до місця, де я так продовжувала стояти. Дан наблизився так близько, що між нами можна було протиснути лише долоню. Нюх вловив той самий аромат: хвойний і терпкий, який так мені подобався. Я підняла обличчя, розглядаючи до болю рідні й улюблені риси обличчя. Северський змінився за ці тижні: схуд, змарнів, щоки впали і темні тіні залягли під виразними очима. Наречена гукнула його, щось сказала та Дан навіть не озирнувся. Дивні в них стосунки, хоча це не моя справа. Уже не моя...