"Подвійна помилка" - історія завершена!

Любі читачі!

Поставлена остання крапка в романі “Подвійна помилка”. За кілька днів я подам його на продаж. Отже, встигайте дочитати книгу до того, як вона стане платною.

9kQLO0kLAGisZ2Rj7UHy5pyI6qh6YgIWIriRg0bcKulGWGR7xEjjGhUnO608M2AUxeau2L5ihQGxQ9VzLxKenry90uuNbtfBYnfKP3yRp45jHBFsRqzW6ap-75LuaWnaul9lB39q2lb6OgRiZYOxq1U

 

Чужі діти коханої колись давно жінки стоять на порозі моєї квартири та просять про допомогу. Більшу насмішку долі уявити собі важко. 

Не хочу впускати їх у дім, не хочу допомагати їм. Мрію забути їхню матір як страшний сон, бо вже відчуваю, як мій світ тріщить по швах і починає перевертатися. Але замість того, щоб зачинити перед ними двері, запрошую увійти. 

– Ви… близнюки?

– Двійнята, – жваво відповідає хлопчик. 

– Що мама про мене говорила? Чому сказала дзвонити саме мені?

– Мама вже майже не могла розмовляти. Вона дала візитку і сказала, що ви нам допоможете. А тепер вона не бере слухавки. Ви ж не проженете нас? – чорні очі дивляться на мене з благанням. 

– Поверни мені, будь ласка, дітей! – плачу в трубку. 

Почуваюся жалюгідною, приниженою і, як ніколи, вразливою. 

У мене немає аргументів, щоб сперечатися з ним. Немає грошей на квиток до столиці. За тиждень не буде квартири. Але як я без моїх кровиночок?

– Ні, Ліно. Дітям потрібні нормальні умови життя, нормальна їжа й повноцінні заняття. Їм потрібне нормальне оточення. Що із цього здатна їм дати ти з твоїм способом життя?

– Дітям потрібна мати, їм потрібна моя любов! Навіщо вони тобі? Де ти був усі ці роки? Вони не були потрібні тобі тоді й не потрібні зараз! Адже ти віддав їх своїй бабусі, щоб не возитися з ними!

– Ти отримаєш можливість бачитися з дітьми за однієї умови, – байдужим голосом вщент розбиває мої емоції. 


 

Публікація роману “Донька заклятого ворога” також добігає кінця. Залишилося зовсім трохи. Зверніть, будь ласка, увагу, що після завершення вартість книги значно зросте. 

TyDp8VRcrOlV6dwedy1FOJuhT2MZYK4fgnijHs9oUrMGLiwDPKIOSpy9vs_Ldd2p9TM7peaDOLxQ_J2QBmSipWUwvWV0G8GeVx4PONgfM4tlOlTMbQhc3OZu3eL2KLK5ZU1Kw-KuDzz_OaolyBnyM2w

 

Днями почнеться публікація нового роману. Щоб не пропустити, підпишіться, будь ласка, на мою сторінку і слідкуйте за новинами.

 

Дозволь тебе повернути WCop-Itw

Впусти мене в серце  slYqax1c   -uJov7XQ

Донька заклятого ворога gQHsSXw0

 

7 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Вітаю із завершенням!

avatar
Тетяна Маркова
11.07.2023, 18:36:01

Вітаю з завершенням!Легкого пера Вам та невичерпного натхнення Вам та Вашому Музу!
Дякую за промо)

avatar
Валя Головатюк
11.07.2023, 18:30:14

Вітаю із завершенням чудової книги. Натхнення Вам написати ще багато цікавих книг. Дякую за промик. Мирного неба над головою всім.

avatar
Светлана
11.07.2023, 18:26:12

Вітаю з завершенням історії. Дякую, за можливість дочитати книгу безкоштовно!
Пішла дочитувати.

avatar
Ivanna Pingas
11.07.2023, 18:09:58

І знову на доньку не встигла((
Дякую

avatar
Юля
11.07.2023, 18:07:30

Вітаю з фіналом! Книга супер!
Дякую за промо встигла взяти)

avatar
Єва Райн
11.07.2023, 18:05:17

Вітаю з фіналом!

Інші блоги
Янголятко вдома ♥
Щось пішло не так… Ще зовсім недавно — у полоні демониці. А тепер — вдома. Що ж там насправді відбувається?.. Те саме ліжко з білими ковдрами. Той самий стіл, за яким він годинами сидів на самоті, вирізаючи візерунки
❤️ Апдейт аватарки ❤️
Вам пише не якась незнайома тьотя) це все ще ваша знайома тьотя, просто з іншою аватаркою.❤️✨ Вирішила нарешті оновитися, бо попередня картинка мені щось зовсім перестала подобатись. ❣️ Ви знаєте, як це буває: в
А мій "Янгол..." у вас уже в бібліотечці?!
Кілька днів тому у мене стартувала нова книга, яка називається «Врятуй її, Янголе!», котру я пишу спеціально для Флешмобу "Неправильне кохання". Зрештою, яке кохання вважати правильним, це ще велике питання. Але
Чи захистить халат?
Артур усміхається, відкладаючи планшет. — Якщо тобі так потрібне джакузі, Діано, завтра воно стоятиме тут. Але я думав, тебе більше турбує інший пункт договору. — Який саме? — видихаю я, відчуваючи, як від його голосу
"Просто сусідська кава"
Ну що, здається, “просто сусідська кава” трохи вийшла з-під контролю ☕? Софія вирішила, що вчора було занадто спокійно — і якщо вже грати, то грати до кінця. Трохи випадковості. Трохи провокації. І дуже багато впевненості. А
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше