Трошки моїх почуттів. Завершена книга і новинка.

Всім привіт.

Дорогенькі, не віриться, але я таки закінчила книгу

«Підкинутий шанс».

Щиро кажучи, було нелегко, бо ті місяці були дуже завантажені і стресові на основній роботі. Крім того, ця історія дуже зворушувала мене саму, настільки, що деколи не вдавалося писати швидше. Прагнула більше часу, аби обдумати певні деталі, повороти.

Але, дорогі читачі, завдяки вашій підтримці ця історія таки побачила світ. І можу без зайвої скромності сказати, що багатьом сподобалася, адже понад 100000 прочитань і море чудових відгуків переконливо це доводять.

Мої дорогенькі, ще раз хочу подякувати усім, хто є зі мною і героями моїх творів. Особливо тим, хто зі мною від першої книги. Ви дуже важливі для мене. Отримую неймовірне задоволення від ваших відгуків. Завжди з цікавістю читаю ваші думки, висновки, здогадки про подальший хід сюжету. А буває і таке, що змінюю певні деталі, прочитавши ваші міркування. ))) Це справді щось особливе!

Фактично, ми разом творимо книги. )))

Дорогі читачі, щиро запрошую вас до моєї новинки, яка вже набирає обертів.

«Хочу в твої руки і серце»

Гарантую, в умілих руках героїні нудьгувати не будемо. )))

Тут теж будуть дуже класні персонажі. Поступово дізнаємося про них багато цікавого. Сама тільки юна лікар костоправ чого вартує ))) Оце професія ))) Головному героєві доведеться непросто. Побачимо, чи навчаться вони розуміти одне одного.

Тож, дорогі книголюби, до зустрічі на сторінках.

Всього найкращого вам.

З любов’ю, Лана Іссан.

 

 

 

 

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Галина Ласкава
07.07.2023, 22:53:19

З великим захопленням читаю новинку, вона супер. Я ще під враженням попередньої ,, Підкинутий шанс "
Перечитала всі ваші книги. Від самої першої і до тепер. Буває, що деякі розділи перечитую по кілька разів і переживаю історії життя разом з героями. Легко уявити собі ті картини , які описані.
Дуже дякую, дорогенька за докладені зусилля.
Продовжуйте і далі тішити читачів захопливими історіями, які завжди закінчуються щасливо.
Міцно обіймаю.

Лана Іссан
08.07.2023, 10:39:19

Галина Ласкава, О, неймовірно приємно! Щиро дякую за вашу підтримку. Дуже радію, що вам цікаві мої твори.
Так вірна підтримка окриляє і помагає не здаватися, як би не було.
Всього найкращого вам. ❤️ ❤️ ❤️

avatar
Світлана Корх
07.07.2023, 15:54:57

❤️❤️❤️

Лана Іссан
08.07.2023, 10:37:23

Світлана Корх, Дякую, дорогенька!!! ❤️ ❤️ ❤️

Дякую за нову цікавинку! Читаю з задоволенням! Натхнення вам та легкого написання і активних читачів!❤️

Лана Іссан
08.07.2023, 10:36:59

Наталья Русанова, Щиро вдячна вам за вірну підтримку. ❤️ Це так важливо.
Будьте здоровенькі. ❤️ ❤️ ❤️

avatar
Анна Багирова
07.07.2023, 14:35:07

Останню новинку читаю і дуже подобається! А про Ромчика та його неймовірних батьків, взагалі у захваті! А перше моє знайомство з вашою творчістю була книга "Мрія на коні"!) Дякую вам за вашу працю та чудові історії.❤️))))

Лана Іссан
08.07.2023, 10:35:34

Анна Багирова, Дуже радію, що ви зі мною від початку і до тепер! Це моя найбільша похвала, вірність читачів)))
Дякую дуже. Всього найкращого вам. ❤️ ❤️ ❤️

Інші блоги
"Буде страшно цікаво" - тематичний івент на Букнет
Друзі, напередодні Геловіну запускаємо новий тематичний івент на Букнет! Настав час для історій, від яких мурашки по шкірі. Таємничі зникнення, старі прокляття, привиди, відьми, демони, небезпечна магія, загадкові міста
Ранковий сюрприз
— Ти… сьогодні рано, — видушила я, судомно намагаючись щільніше запахнутися полою сорочки однією рукою, розв’язавши вузол на талії. Тарас повільно зліз із байка. Його кроки по гравію звучали неквапливо, але
Візуал до Розділу 13 "Пил потопу"
Пил потопу . . . Я повільно підійшов до будівлі. Це була масивна споруда з потемнілої від вічної вогкості червоної цегли, яка пригнічувала своїми масштабами й була наполовину поглинута диким лісом, немов величезний доісторичний
Казочка про трьох (оновлення Порталу)
В «Порталі у Гріх» нарешті приймаються важливі стратегічні рішення. – Що? – пролунав голос Кейна. – Зараз, – коротко скомандував татуйований. – В тебе хвилина. Жодних уточнень, вказівок, запитань.
А як у ваших головах народжуються історії?
Автори, зізнавайтеся, як у вас народжуються ідеї для книг? Бо в мене це якийсь неконтрольований процес! От сьогодні цілий день думаю про сніг, Різдво, затишні будиночки, Шотландію… І тут звідкись у голові з'являються
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше