Вітаю, мої любі!
Ви вже знаєте, але я нагадаю: о 20:00 виходять оновлення до книги "Вона моя", тому запрошую до читання нового розділу. Сьогодні вам вдасться ближче познайомитися із напарнецею Адама - Рубі.



Коротенький уривок

— Адаме, я давно хотіла сказати тобі… — серце тоді гупотіло так, неначе поруч зривалися міни, — Адаме…

А він… Вона згадує, як він щось в той момент писав у блокноті. Вони сиділи в автівці, де вона нервово стискала руль.

— Адаме, ти мені подобаєшся.

— Ти теж, Рубі.

В цей момент вона відчула надію. Ту маленьку крихітку, яка могла все розставити по своїх місцях.

— Як чоловік, — пояснила.

І ця нестерпна пауза, коли він писав у блокноті, а вона дивилася на нього очікуючи бодай якоїсь реакції.

— Що ти сказала? Пробач, Раян геть завантажив непотрібною роботою. Ми хіба наймалися аби заповнювати ці всі папірці?

Повторювати не хотілося. Ком у горлі став так, що не могла й дихати.

— Ти подобаєшся мені, — сказала опустивши очі на педалі. В цю мить вона відчула, що її почуття не взаємні.

— І ти мені, — повторив.

Продовжити читати