Фінал

Ось історія «Кришталевого черевичка» і добігла кінця. Після всіх випробувань, які випали на долю героїв, ми все-таки закінчили на оптимістичній ноті:

– Отже, – урочисто повів Гастон. – Велика честь для нас – вручити вам цей чудовий подарунок, – ватага надійно ховала щось за спинами. – Кілька діб без сну й спочину шукали ми дар, гідний вашого блиску. Дар істинно королівський, дар унікальний.

– Отже! – виступив наперед Керрі. – Ваші Сонцесяйні Величності, зі щирим серцем представляємо вам цей неоціненний подарунок! – він змахнув рукою, і ватага розступилась. Затамувавши подих, я глянула поперед себе. І там була…

Ломака. З бантиком. Ломака з бантиком?!

Щось небезпечне закипіло всередині, і я зі свистом втягнула повітря.

– Хто. Це. Придумав? – недвозначно запитала Її Величність, зважуючи добру ломаку у тендітних руках.

Я дуже рада кожній зірочці та кожному коментарю, які побачила під цією дилогією) Хоча для мене це одна книга, а не дві))

Також повідомлю одну велику страшну таємницю. Це моя перша книга, і писалась вона у 15 рочків. Не те щоб вона сягнула вершин популярності, але отримала більший відгук, ніж я сподівалась, що мене приємно здивувало)

Щодо подальших планів, то я давно працюю над наступною книгою (це буде фентезі з нотками темряви та антиутопії), але планую подаватись на конкурс, а це можливо лише для неопублікованих творів. Тож довгенький невизначений термін нічого публікувати не буду, але заглядатиму з нетерпінням, а раптом хтось залишив новий коментар)

Хто ще не знайомий з «Кришталевим черевичком», запрошую до першої частини «Кришталевий черевичок. Якщо фея не прийде»:

Анотація:

Раніше я хотіла дива та кришталеві черевички. Можливо, ще принца на білому коні. На шляху до мрії – боротьба й таємниці, скрегіт шпаг та ватага розбійників, втечі й поєдинки… Чого я хочу тепер? Дива, кришталеві черевички – і ніяких принців.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Та де ж її ще поселити...
Прокидаюся від стукоту у двері. За вікном уже світло, і шлунок старанно нагадує про своє існування. — Пан Тарахан чекає на вас у своєму кабінеті через десять хвилин! — долинає з коридору у відповідь на моє: «Кого
Я просто хотіла писати собі тихенько...
От би мені хтось років 15 тому сказав, що щоб стати письменницею, яку читають, треба стати блогером )) Я ж як все собі уявляла? Маленький будиночок десь посеред лісу. Я сиджу собі, пишу своє, знищую всесвіти, нікого
Відпустка
З 9 по 20 я у відпустці. Ще я активна на сайті з понеділка по четверг - це відноситься до викладки розділів , буду викладати з понеділка по четверг о 00.00 з четверга я на сайті не активна бо в цьому місяці я оплатила чат джіпіті
Як просувати книги?
Якщо ви теж колись були із категорії "я не буду вести соцмережі", то ви зрозумієте мене краще за тих, хто віддався цьому легко. Три роки просто писала книги сюди. А до цього ще років п'ять взагалі не розуміла звідки
Урок самозахисту... Чи зваблення??
Ну що може чекати на дівчину... Яка подорожує в компанії трьох чоловіків?))) Все, що завгодно... І навіть невеличкий урок... Може перетворитися на дещо більше... 23 глава вже чекає на вас)) У книзі В и б і р. М і с а н
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше