Фінал

Ось історія «Кришталевого черевичка» і добігла кінця. Після всіх випробувань, які випали на долю героїв, ми все-таки закінчили на оптимістичній ноті:

– Отже, – урочисто повів Гастон. – Велика честь для нас – вручити вам цей чудовий подарунок, – ватага надійно ховала щось за спинами. – Кілька діб без сну й спочину шукали ми дар, гідний вашого блиску. Дар істинно королівський, дар унікальний.

– Отже! – виступив наперед Керрі. – Ваші Сонцесяйні Величності, зі щирим серцем представляємо вам цей неоціненний подарунок! – він змахнув рукою, і ватага розступилась. Затамувавши подих, я глянула поперед себе. І там була…

Ломака. З бантиком. Ломака з бантиком?!

Щось небезпечне закипіло всередині, і я зі свистом втягнула повітря.

– Хто. Це. Придумав? – недвозначно запитала Її Величність, зважуючи добру ломаку у тендітних руках.

Я дуже рада кожній зірочці та кожному коментарю, які побачила під цією дилогією) Хоча для мене це одна книга, а не дві))

Також повідомлю одну велику страшну таємницю. Це моя перша книга, і писалась вона у 15 рочків. Не те щоб вона сягнула вершин популярності, але отримала більший відгук, ніж я сподівалась, що мене приємно здивувало)

Щодо подальших планів, то я давно працюю над наступною книгою (це буде фентезі з нотками темряви та антиутопії), але планую подаватись на конкурс, а це можливо лише для неопублікованих творів. Тож довгенький невизначений термін нічого публікувати не буду, але заглядатиму з нетерпінням, а раптом хтось залишив новий коментар)

Хто ще не знайомий з «Кришталевим черевичком», запрошую до першої частини «Кришталевий черевичок. Якщо фея не прийде»:

Анотація:

Раніше я хотіла дива та кришталеві черевички. Можливо, ще принца на білому коні. На шляху до мрії – боротьба й таємниці, скрегіт шпаг та ватага розбійників, втечі й поєдинки… Чого я хочу тепер? Дива, кришталеві черевички – і ніяких принців.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Як ми бачимо чоловіків.?
Після вчорашнього блогу одного автора і запеклої дискусії під ним я задумалася: а як ми всі сприймаємо чоловіків? Чому у багатьох ще досі уявлення — вибачте — безпомічного, вічно п’яного мужлана? Я не сперечаюсь,
Знижка на Хочу Розлучення!
Останні години ЗНИЖКИ! Анотація до книги "Хочу розлучення" Я хочу розлучення, чуєш? РОЗ-ЛУ-ЧЕН-НЯ! Мені набридли ці гойдалки — або облиш мене, або будь нарешті моїм чоловіком, у повному значенні цього слова! Я
Оновлення новинки♥️♥️♥️
— Я б воліла, щоб ви називали мене Єва, - нарешті кажу, зробивши крок уперед. Давид схиляє голову і його губ торкається весела усмішка, наче я сказала щось дуже веселе. — Як скажеш, Єво, - розтягує моє ім'я, смакуючи
Поки що — пауза.
Останнім часом не пишу. І чесно — навіть не тягне. Наче всередині пусто. Все, що відбувається навколо, дуже давить… і замість ідей — просто тиша. Сідаю щось написати — і нічого. Кілька слів і видаляю. Раніше
Моє життя нестерпне!
... або "Тяжка потраплянська доля - частина 2". Або все-таки "втраплянська"? До речі, на іншому ресурсі мені підказали гарне слово - "встряганець". Любий щоденнику! Моє життя нестерпне. Мало того, що я дистрофан
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше