Додано
28.04.26 13:59:04
Як ми бачимо чоловіків.?
Після вчорашнього блогу одного автора і запеклої дискусії під ним я задумалася: а як ми всі сприймаємо чоловіків? Чому у багатьох ще досі уявлення — вибачте — безпомічного, вічно п’яного мужлана? Я не сперечаюсь, таке дійсно є, але, як мені здається, це потроху відходить. Не варто одразу вішати на всіх ярлики.
Я у своїх історіях намагаюсь показати чоловіка як самостійного, емоційного персонажа, який не боїться показати свою слабкість. Я зараз не про сльози — хоч і вони теж мають місце бути як у книзі, так і в житті. Я насамперед про тих персонажів, які не бояться показати і, головне, розказати, що їм теж буває важко. Бо в реальному житті ми чомусь про це забуваємо.
Олена Мисак
159
відслідковують
Інші блоги
Щось пішло не так… Ще зовсім недавно — у полоні демониці. А тепер — вдома. Що ж там насправді відбувається?.. Те саме ліжко з білими ковдрами. Той самий стіл, за яким він годинами сидів на самоті, вирізаючи візерунки
Вам пише не якась незнайома тьотя) це все ще ваша знайома тьотя, просто з іншою аватаркою.❤️✨ Вирішила нарешті оновитися, бо попередня картинка мені щось зовсім перестала подобатись. ❣️ Ви знаєте, як це буває: в
Кілька днів тому у мене стартувала нова книга, яка називається «Врятуй її, Янголе!», котру я пишу спеціально для Флешмобу "Неправильне кохання". Зрештою, яке кохання вважати правильним, це ще велике питання. Але
Артур усміхається, відкладаючи планшет. — Якщо тобі так потрібне джакузі, Діано, завтра воно стоятиме тут. Але я думав, тебе більше турбує інший пункт договору. — Який саме? — видихаю я, відчуваючи, як від його голосу
Ну що, здається, “просто сусідська кава” трохи вийшла з-під контролю ☕? Софія вирішила, що вчора було занадто спокійно — і якщо вже грати, то грати до кінця.
Трохи випадковості. Трохи провокації. І дуже багато впевненості. А
11 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОт мені цікаво, а чому саме таке уявлення?)
Олена Мисак, Так, цілком.
На справді мене дуже радує, що ми усе менше живемо по дивних, у моєму розумінні, стереотипів. Чоловік - це в першу чергу людина. Людина у якої є емоції та почуття, є переживання, є страхи, є бажання, є гріхи. Так само як і жінки. Ось ці класичні навʼязані обовʼязки в наш час виглядають дуже дивно. Є чоловіки, що полюляють вишивати, а є жінки, що займаються кендо. Саме тому просто чудово читати не просто про картонний образ персонажа, а про живу особистість не залежно від статі. Якщо герой мене буде бісити, то зміна геніталій ну ніяк не повпливає на моє сприйняття.
Мельська Наталі, Згодна!♥️
В "безпомічних і п'яних" варто винуватити спадщину срср з їх гошами, новосєльцевими і т.д.
Це вже задача наша як авторів створити той тип персонажа, який буде відгукуватись, подобатись і бути водночас життєвим. З прикладів можу навести "Дорогий Аарон" і "Всі дороги ведуть..." Маріанни Запати, от якби нам українцям таке своє)
Вень Чжулун, Згодна!
Я бачу чоловіків дуже різними. Вони можуть бути сильними і вразливими, мовчазними або гучними, можуть сміятися, злитися, навіть плакати і це супер. Вони можуть працювати без відпочинку або шукати себе, займатися спортом чи любити просто смачно поїсти.
І саме це мені в них і подобається — вони не під копірку. Та, в принципі, як і жінки. Як в житті, так і в книгах.
Аса Шель, ♥️
Я бачу чоловіків... Такими ммм високими... В дорогих костюмах... Вольові скули... Потужні руки... М'язи, які проступають крізь індивідуально пошитий костюм "Армані". Або взагалі - з голим торсом. Голим, потужним торсом... По якому стікають крапельки поту...
Arsenii Troian, Це готовий персонаж жахів.
Фух, добре, що в мене в книгах майже немає чоловіків ))))))))))))))))))))))))
Morwenna Moon, Це теж сприйняття співбесідника. Натхнення.
Люди різні, незалежно від статі.
І незалежно від статі є нормальні люди, що надихають, підтримують, захоплюють, а є ті, що змушують боятися жити в цьому світі, виключно через факт їх існування.
Я зростала у родині, де було партнерство. Батьки, бабуся і дідусь, тітка і дядько тощо. Нероби, звісно теж зустрічалися серед далеких родичів, та чи можу я по цим людям "оцінювати" всіх? Так само як, чи можу я по крутим представникам чоловіка, батька, дідуся давати якусь оцінку незнайомцю?
Я не кажу, що немає негідних представників своєї статі, на жаль є, ми не у ідеальному світі живемо, та коли маєш здорову родину, що підтримує тебе на кожному етапі життя, вчишся фільтрувати власне оточення і не тримати поруч тих, хто викликає стільки негативу та образ. Та це я, я живу так, хтось живе інакше. Хтось став жертвою аб'юзу, і час нарешті говорити вголос: аб'юзу можуть зазнати обидві статі. І емоційного, і фізичного, і матеріального. Та токсична маскулінність змушувала чоловіків роками терпіти свій біль мовчки. Поділ на чорне та біле й постійні узагальнення — дуже інфантильна позиція, це думка підлітка, не людини 40+. Втім, як я зазначила: всі ми різні, таке варто тримати від себе якнайдалі.
Олена Мисак, ♥️♥️♥️
Чого - ми? Я так не бачу...
Дієз Алго, Просто роздуми Дякую!
Сприймаю, як звичайних людей. Мої герої саме такі.
Валентина Бродська, ♥️
"...а як ми всі сприймаємо чоловіків?"
Рембо-альфа-перевертень)))
А так, не слухайте мене, я взагалі лисиця. Мені оті проблеми... До одного рудого місця)))))
Марк Лис, ♥️
✨✨
Dana N, ♥️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати