Зміна обкладинки і ціни на ще одну книгу

Вітаю, любі читачі!

 

Вчора почаклувала і нарешті підібрала більш підхожу обкладинку для ще одного свого роману — "Майже коханці".

 

Як вам?

 

До речі, за два-три дні ціна на книгу виросте приблизно на 20%. Якщо ви планували її придбати, покваптеся зробити це якнайшвидше!

 

c3jkLPpZUTWPCC5b43fAptydccWi7-2PZSTXmj0oPCM8DnMuBlYxfHNeqKVxL3vHkYl1q2ri8t2ZogS-JP81u92X6VytaGokKwqcp4K8x9txzulXxv7dCdkCndaCd2nf2xpkW1EFaKzr06JL82U0Ee4

 

Уривок з книги:

 

— Не бійся. Зміни не такі страшні, як їх відсутність, — він став позаду і поклав долоні на її плечі. Нахилився до її вушка і додав: — Ти вже доросла дівчинка, Нео. Годі хотіти одного, а робити інше.

 

Був так близько, що серце Ніли, працюючи мов радар, пришвишилося, наповну подавало сигнали. Вона ясно розуміла, що то сигнали небезпеки, але ігнорувала їх. Шкіра вкрилася сиротами від приємного дотику, і щось (можливо випите вино) підбурювало на дурість: хотілося розвернутися і кинутися в обійми чоловіка позаду, знайти там прихисток.

 

Дем'ян, ніби відчувши її стан, провів долонями вниз, зупинив їх нижче ліктів Ніли, а тоді розвернув її до себе. Вона не встигла оговтатись, як і справді опинилася у його обіймах. Інерційно вперлася долонями у міцні груди навпроти, але він швидко перехопив її зап'ястя і завів їй за спину. Оповита його руками, вона не могла й ворухнутися, почувалася у лещатах.

 

Дем'ян тримав міцно, але не робив боляче, тому й застигла, не виривалася.

 

— Що ти робиш? — тільки й прошепотіла.

 

— Ґвалтую тебе.

 

Він повільно нахилився до її шиї, залишив там невагомий поцілунок.

 

— Не треба, — просилися її губи.

 

Тіло ж явно було іншої думки — дужче притискалося до нього.

 

— Раз ти відмовила на мою пропозицію, вважатимемо, що я зробив це проти твоєї волі. Що ти не хотіла.


 

Нагадую, що завтра стартує новинка "Вакансія: дружина", а до фіналу роману "(Не) будь мені братом" залишилось трішки більше тижня!


 

Моя сторінка в інстаграмі

Моя сторінка в фейсбуці

7 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Стефанія Лін
19.06.2023, 19:02:23

Краса ❤️❤️❤️

Устина Цаль
19.06.2023, 19:16:24

Стефанія Лін, Дякую))

avatar
Юліанна Бойлук
18.06.2023, 19:08:23

Дужк цікавий уривок))))

Устина Цаль
18.06.2023, 19:37:07

Юліанна Бойлук, Дякую))

Обкладинка супер.

Устина Цаль
18.06.2023, 16:06:25

Наталья Борисова, Дякую!

Дуже гарна обкладинка.

Устина Цаль
18.06.2023, 12:31:26

Кристина Асецька, Дякую)

avatar
Олеся Глазунова
18.06.2023, 08:04:54

Гарна обкладинка. Дуже пасує до стилю усіх інших.

Показати 3 відповіді
Устина Цаль
18.06.2023, 11:10:17

Alesia, Дякую))

avatar
Неталі МакКензі
18.06.2023, 10:37:19

Чудова обклалинка!

Устина Цаль
18.06.2023, 11:08:13

Неталі МакКензі, Дякую!

avatar
Мар'яна Доля
18.06.2023, 09:02:49

Дуже гарна обкладинка! Подобається, що всі твої книги оформлені в схожому стилі, відразу видно, хто автор :) А сама книга, як завжди, неймовірно чуттєва і захоплююча.

Устина Цаль
18.06.2023, 11:08:06

Мар, Дякую за гарні слова!)) Намагаюсь трохи все привести до одного авторського стилю))

Інші блоги
Візуал до 16 глави "Метелики в раю"
Воно! — раптом верескнула Діана, виринаючи з ряду вішалок із дизайнерським одягом. — Сніжано, дивись сюди! Вона затягла мене в примірочну і втиснула в руки розкішне плаття з глибоким V-подібним вирізом насиченого
Рецензія до марафону Ульяни
На марафоні мені потрапила книга Уляни «За мурами Нескінченного Дому», і ось я не можу відірватися) Почала читати — і якось дуже швидко закінчилися всі доступні розділи. І тепер у мене головне питання: а далі де?
Ділимося улюбленими історіями!
Привіт, неймовірна спільното Букнету! ? Я обожнюю історії, де емоції на межі, а пристрасть і злість переплітаються так сильно, що героям іноді стає важко дихати. Хто вже знайомий із моїми Діном Кроуфордом та Елізабет Маллоу,
СитуацІя Sos
Чи траплялося вам читати книгу й відчувати, ніби автор написав її саме про вас? Мені здається, такі книги знаходять нас не випадково. Ми відкриваємо їх у потрібний момент і раптом зустрічаємо між сторінками себе - свої
Візуал до Глави 4 "Біла темрява"
Біла темрява . . . Я обернувся й оглянув залу. Атмосфера змінилася. Тепер це було не «товариство в шале», а група тих, хто виживає. Вони трималися ближче до стін, інстинктивно захищаючи спини. • Маркус стискав порцелянову
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше