Запрошуємо до спекотної новинки!

Літо набирає обертів, а з ним - хочеться романтики, шалених емоцій і нестримних почуттів. Все це ви можете знайти у нашій новій молодіжній історії! 

Анотація до книги "Я — твоє табу"

Ніка: «Цей мажор пристав до мене на весіллі моєї мами, і я облила його вином, щоб трохи охолов. Але вже за кілька годин він споїв мене, і якось так вийшло, що ми цілувались в туалеті ресторану… А ще через годину я дізналась, що він — мій зведений брат, і тепер ми житимемо під одним дахом…»

Вадим: «Мій батько вирішив одружитись вдруге, і через це в мене з’явилась гостра на язичок і дуже сексуальна зведена сестричка. Однак з цією дівчиною все йде якось не за планом, і це мене реально бісить. Ну нічого, тепер ми з нею живемо в сусідніх кімнатах, і більше їй не втекти. Я завжди отримую те, що хочу, і впевнений, що Ніка не стане винятком…»

У тексті є:від ненависті до кохання, сильні почуття, зведені брат і сестра

УРИВОК ДЛЯ ВАС:

— Як тебе звати? — запитав він. 

 — Ніка. Ну, тобто Вероніка. 

 —  А я Вадим. Ну, давай, за знайомство! 

Ми цокнулися келихами, і я випила пару ковтків, а Вадим зразу спорожнив свій келих і налив ще.

 — Чому така кисла? — звернувся він до мене. — Давай, допивай, я налию ще. 

 — Мені досить, — я прикрила келих рукою, адже попереду був ще цілий день. Якби я зараз напилася, то підвела б маму. Хоча, може цей Вадим і правий, тоді б було веселіше, бо поки що від цього офіціозу аж зуби зводило. Я вирішила, що один келих вина не зашкодить, випила, і Вадим налив мені ще. 

 — А ти гарненька, — він знову засміявся. — Люблю блондинок. Тобі вісімнадцять хоч є?

Мені хотілося сказати, що я не люблю таких нахабних мажорів, як він, але в останню мить я змовчала. 

 — Добре, я, мабуть піду, — сказала після паузи. — Приємно було познайомитися.

 — Чекай, — він обійняв мене за талію і притягнув до себе. — Ми ж тільки почали наш бенкет, куди ти тікаєш? 

Я спробувала вивільнитися, зробила незграбний рух — і вино з мого келиха вихлюпнулося на його білосніжну сорочку. На грудях одразу утворилася червона велика пляма. Хлопець випустив мене, схопив серветку і заходився її витирати, але цим робив ще гірше.

 — Ну ти коза! — вигукнув він. — Поглянь, що наробила! 

 — А не треба було руки розпускати, — сказала я холодним тоном.

 — Дівчино! — він гукнув офіціантку, що проходила повз. — Підійдіть сюди!

Офіціантка слухняно наблизилася. Тоді він не довго думаючи, зняв сорочку, залишившись із голим торсом, і тицьнув її офіціантці.

 — Почистіть, будь ласка, пляму, і просушіть сорочку, бо я випадково облився…

Вона незворушно кивнула, забрала сорочку і пішла.

І тут до нас підбігла тітонька, яка була розпорядницею весілля. 

 — Ніко, ну де ви ходите, — тут же накинулася вона на мене. — Вам потрібно бути біля арки, разом із дружками, і потім сказати вітальне слово! Ходімо! 

Я зраділа, що нарешті маю можливість втекти від цього неприємного типа. 

 — Так, іду, — кивнула. Проте останньої миті ще раз глянула на нього і подумала, що в нього дуже гарна, накачана фігура. Шкода, що часто так буває: якщо хлопець красивий — то при цьому повний придурок…

Але розпорядницю не поспішала, вона обернулася до Вадима і розгублено подивилася на нього:

 — Вам також треба йти, вітати молодих… Е-е-е… а чому ви напівроздягнені? Так не годиться…

Переходьте за посиланням і читайте початок цієї історії. Продовження - вже сьогодні о 21:00!

Не забудьте додати книгу в бібліотеку та підписатися на авторів, аби не пропустити найцікавішого! 

Щиро дякую всім за підтримку нашої творчості!❤️ 

Слідкувати за мною на Букнет      Instagram     Facebook   Телеграм