Ти вже належиш мені — Знижка!!!

Вітання, мої найдорожчі!!!

Сьогодні діє знижка на історію, Лева та Олени, з роману, "Ти вже належиш мені".

Одна випадкова зустріч змінює життя героїв. Тепер все у них не буде як раніше. Зустріч Лева з Оленою змусить змінитися обох, адже протистояти шаленим почуття не всилах обом.

Лев та Олена. ЧИТАТИ ТУТ❤️

Уривок.

— Кралю, потанцюємо!

Олена кліпнула очима, поруч стояв лисий здоровань, у червоному штанному костюмі та білій, до половини розстібнутій сорочці. Від чолов’яги несло спиртним. Наляканий погляд дівчини стрибнув на обличчя чоловіка. Він їй не приємний. Надто сувора гримаса наганяла жаху. Олена поникла в кріслі, але попри страх, відмовилася.

— Вибачте! Я не танцюю.

Здоровань різко схопив її за руку, піднявши зі стільця. Чим налякав не тільки жінку, а й усю її компанію. Вони ж тихо сиділи. У затишному ресторані, відзначали день вихователя, і здається нікому не заважали.

Олена вся стерпла, від нового приступу страху. — Що цьому причепі потрібно? Якого милого, чіпляється до неї?

— Відпустіть, мені боляче! — Вдаючи суворість наказала. Не хотіла виказувати свого страху, як і танцювати з цим бридким їй чоловіком.

— Ти щойно витанцьовувала, наче лярва, а тепер, не танцюєш?!! — Прошипів їй в обличчя здоровило. — Ти, що, за лоха, мене тримаєш? — Гаркнув. — Ти будеш танцювати зі мною. — Суворо наказав, зі силою стискаючи її руку, від чого біль розносився тілом.

Олена не могла впоратися з емоціями, сльози втримати теж не змогла. Він гидкий їй. Весь обвішаний ланцюгами, золотими прикрасами, але їй противний. Не хотіла з ним танцювати, та схоже у неї вибору нема. — А ще чого варто чекати, після танцю? Мороз пробігся по тілу.

Несподівано її талію хтось владно обвив зі спини, й притяг до себе. Дівчина не встигла кліпнути очима, як опинилася в обіймах високого, кремезного незнайомця. Вишуканий чоловічий парфум, до запамороки подобався їй. Пробіглася наляканим поглядом по ньому. Одягнений у чорні штани, й таку ж сорочку, а риси обличчя. Це ж живий Аполлон. Чорне мов ніч волосся, густі, чорні брови, довгі вії. Великі, виразні, темно-карі, майже чорні очі. Красивий, правильної форми ніс, губи бантиком, трохи виступали жовна. Справжнісінький красень.

— Вона не буде, з тобою танцювати. — Хрипким голосом пробасив незнайомець. — Це моя, мала. Вона тут з подругами розважається, тож охолонь, якщо не хочеш проблем.

 ЩИРО ДЯКУЮ ВСІМ ЗА ПІДТРИМКУ, ТЕПЛІ ВІДГУКИ, ЗІРОЧКИ ТА ЩИРІ СЛОВА!!!

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Та де ж її ще поселити...
Прокидаюся від стукоту у двері. За вікном уже світло, і шлунок старанно нагадує про своє існування. — Пан Тарахан чекає на вас у своєму кабінеті через десять хвилин! — долинає з коридору у відповідь на моє: «Кого
Ну все... Він наговорив на добрячу прочуханку!
— А ти чого з ними не поїхав? Тобі наплювати на дитину?? — з усією можливою жовчю буквально плюю словами на Єгора. — А тобі — не наплювати? — А я тут до чого? — вигинаю брову. — У сенсі до чого? — відверто
Лпм — Листопадовий Проблемний Марафон
Ну що, мої любі, запускаємо листопадовий марафон ❤️ ЛПМ — ЛИСТОПАДОВИЙ ПРОБЛЕМНИЙ МАРАФОН Система проста: одна ваша книга → дві книги інших учасників → читання → коментарі під час читання → підсумкова рецензія
Він попереджав не повертатися. Вона не послухала..
Він попереджав її. Просив не повертатися. Говорив, що її світло згасає і без нього вона може загинути. Але Аурелія не послухала короля Ночі. Аурелія повернулася до чоловіка, якого кохала століттями. Але замість
Як просувати книги?
Якщо ви теж колись були із категорії "я не буду вести соцмережі", то ви зрозумієте мене краще за тих, хто віддався цьому легко. Три роки просто писала книги сюди. А до цього ще років п'ять взагалі не розуміла звідки
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше