Вітаю, мої натхненники!!!

У новому розділі, "На грані реальності", завтра на вас чекає трохи реальної містики, адже вона описана з реальних місьць, нашої прекрасної країни. Дивні події, в яких відбуваються досі. А також хвилювання Ірини Федорівни, бо замінити Килину ніким...

На грані реальності

Уривок.

Коли Гораль повернувся в палац, застав там Ірину, яка вже повернулася, спровадивши делегацію. Жінка відразу влаштувала йому допит, засипавши запитаннями про Килину. Попросив її почекати подавшись до підземелля. Та Микола повідомив, що на сьогодні у хлопців робочий день закінчився, адже уже двадцята, а вони й так дві години вже перепрацювали. Тож огляд стін в яких виявили пустоти перенесли на завтра. Працівники знайшли ще три тунелі, але їх потрібно розкопувати, бо вони завалені непотребом.

Обговоривши все в загальному, Яромир відпустив Миколу, адже усі працівники вже розбіглися. Піднявшись на гору поспішно крокував до свого кабінету, де на нього вже зачекалася завідувачка. Всівшись у своє крісло, розповів їй, що з Килиною.

— Це повний треш... — На мить закрила очі жінка, а тоді з відчаєм додала. — Нам без Килини ніяк. До неї екскурсії розписані вже ледь не на місяць. — Видихнула та розгублено додала. — І багато з них, це закордонні відвідувачі. Що ми робити будемо без Килини? — Бідкалася Ірина. — Туристи ж хочуть бачити саме її?!!

Приємного читання!!! 

​​​