Доброго ранку!

Сьогодні о 10-ій вас чекає велике оновлення "Зібраних уламків". Зазвичай я поділяю розділи на менші частини, але історія майже закінчена і я не хочу надовго розтягувати оновлення. Вранішній розділ буде багатий на насичені події. Трохи спойлерів. :)

— Ми можемо знайти компроміс. Опусти пістолет і ми поговоримо.

Холт похитав головою, він не бажав компромісів. Я не розраховував, що все так обернеться. Але зараз головне, щоб ми його не упустили. Спіймаємо і в камері він швидко піде на співпрацю.

— Як ти мене вистежив, Монтано? Я думав, що добре ховаюсь.

— У мене виявився козир у рукаві і, судячи з усього, ти досі не здогадався який, — я самовдоволено посміхнувся і це стало моєю фатальною помилкою.

Ліам Холт повернувся до Мойри, вперше з того моменту, як ми сюди зайшли.

— Мо? — дивно, але його голос звучав скривджено, немов у дитини, яку позбавили улюбленої іграшки. — Це ти?.. Ти їх привела?..

Мойра мовчала. Вона трималася незворушно, але я бачив у її очах страх. До біса прикриття, Мойра важливіша!

— Мойро, — я поманив її рукою. — Іди сюди, швидко.

А ще ви дізнаєтесь про деякі таємниці другорядних героїв. 

— Хіба Камілла зраділа б тому, що її мати стала вбивцею, Моніко? — Джоел спробував її присоромити і зробив тільки гірше. — Ти зможеш жити із цим тягарем?

І тут у Моніки остаточно зірвало дах. Вона все ще не стріляла, але її слова ранили не гірше за кулі.

— Тобі не було справи до Камілли за її життя, Джоеле, а мертву її ти в мене забрав, не давши навіть нормально попрощатися. Ти так боявся, що люди дізнаються правду, що спалив її тіло та всі докази. Тільки я була там, як і він, — Моніка кивнула в бік Ліама Холта, — і бачила, що куля вилетіла з твого пістолета. Ти власною рукою вбив свою...

А ким для нього була вбита дівчина — читайте у вранішньому оновленні. 

О 22-ій теж буде невеличке оновлення і після нього залишаться всього три. 

Останній розділ "Зібраних уламків" ви побачите вранці 15 червня. І тоді вже я повернуся до інших своїх книг. Зараз так захопилася кінцівкою, що не встигаю навіть виспатися. :)

Залишайте коментарії, зірочки — мені приємна ваша увага. Вона стимулює писати далі. А далі ще буде. Бо ця історія незакінчена.