Додано
02.06.23 17:10:55
"(не) Покірне щастя" - новинка від Джулії Рейвен
Любі читачі!
Запрошую вас приєднатися до прочитання нового роману Джулії Рейвен
– Що буде далі? – Саша відкинула вологе волосся з чола. – Одружимося, народимо дітей. У вихідні в торговий центр, на новий рік у Туреччину... Купимо дачу, станемо вирощувати помідори.
– Хіба це погано? – Борис здивовано підняв брову.
– Щоб у підсумку постаріти перед телевізором? Я ходитиму в халаті, а ти в старих штанах з дірками. Ну і чи варте воно того?
Борис підійшов до неї впритул, обхопив обличчя долонями і видихнув у самі губи:
– З тобою? Варте.
Аля Морейно
2770
відслідковують
Інші блоги
Щоб давати рекомендації, потрібно 100 підписників. У мене — 70, тому пропоную взаємну підписку. Зі свого боку обіцяю коментувати тільки коректно й з повагою. І хто знає — можливо, ми надихнемо один одного на ідеї.
Запрошую вас у Люмерін – місто магічних істот, де світло ніколи не з’являється випадково. Тут зима тримає рівновагу, свято може запізнитися, а дракон мовчить довше, ніж дозволяє нетерплячість світу. Ця історія починається
Нарешті наступна глава побачила світ. Вона чуттєва й палка, навіть не знаю, що б вам тут зацитувати. Ну хіба що зовсім трохи... — Ти прекрасна. Я в житті не зустрічав нікого красивішого, — Анарей знову ковтнув
Я готую своїх персонажів до весілля й просто не можу не похвалитися, яка краса в мене вийшла))) Виглядають як справді щасливі молодята… але ж ми з вами знаємо правду))
Джой розсміявся ще сильніше, легко підстрибнув, смикнув за гілку, і м’який холодний сніжок обсипався, прикрашаючи їхні голови. Доджин обтрусився й вражено уставився на тренера. Той поводився як дитина. —

1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую за підтримку ♥️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати