1946 рiк , кінець травня. В Берлiн приїхав начальник держбезпеки СРСР Віктор Абакумов , з особистим завданням вiд Сталіна - знайти матеріали проти верхівки Радянської армії в цілому, i особисто проти Жукова. А було їх стільки, що навiть довелося вибирати...

 "Мирний" Берлiн 

 Почнемо з обстановки. Берлiн в першi роки радянської окупації був далеко вiд миру. По факту йшли повномаштабнi вуличні бої.  В мiстi активно діяли частини вермахту, так звані "недобитки". Активним було фашистське підпілля "Вервольф". Воювали вони наступною тактикою - в руїнах влаштовували засідку, снайпера на даху будівель знімали офіцерів, пара автоматників розкрiлювала солдат. 

 До цього треба додати й місцеве населення. Незадоволене грабунками окупантів , фактично безправним станом у власний країні, чинило активний опiр. Щодня , на вулицях міста знаходилися тіла "Освободителей". Маршал Жуков, в серпні 1945 року, особисто підписав наказ, заборонявшим одиночне пересування по місту. Дозволялося ходити групами, мінімум по троє. 

 Жуков воює з мирним Берлiном. За це можна було б зачепитися, але частина відповідальностi ляга на МГБ. Державна безпека, не могла лiквiдувати фашистське підпілля. Тому було вигідніше, зробити вигляд , що цього всього нема. Офіційна позиція - Берлiн живе мирним життям. 
 

 Моральне розкладення армії

 Що собою представляла армія "освободившая пол Европи" . По суті справи, це вже був набрiд. Дисципліна була на нулi.  Тотальна пиятика, за згадками коменданта Берлiна Миколи Березина 
"Жуков пив не просихаючи, не було дня аби вiд нього не несло перегаром."

 Маючи такий приклад перед очима , солдати також себе не стримували. Про обстановку в Берлiнi, докладніше в моєму блозі 
 Але Сталін цi звинувачення відкинув. Аби не псувати облік " воина - освободителя". 
 

Контрабанда маршала. 

  Два варіанта не підходило, але головний чекіст союзу не засмучувався. Була б людина , а що пред'явити знайдеться. Повернувшись з Берлiна , Абакумов проводить обшук в домi i на дачi  Жукова. Пiд час обшуку було знайдено : 
 194 предмети не радянської мебелі, 483 шкурки пушних звірiв, 4 тисячі метра тканини. 44 килими, 55 музейних картин. 7 скриньок з хрусталем та фарфором. 

 Цей варіант , i було вибрано Сталіним. Жукова звинуватили ... в контрабандi. Формально всi трофеї мали бути зареєстровані , при перетенi державного кордону СРСР. 

 Сказати що до Жукова просто прикопалися, це взагалі нiчого не сказати.  В реальностi пропускалося потоком, ніхто нічого не перевіряв. Але навiть в Росії, iнколи , з рідка, згадуються про закони. 
 
 1 червня 1946 року Жуков прибув в Москву. 9 червня його зняли з посади командуючого військами в Німеччини, i перевели в Одесу. 

 Ось така вона "справа Жукова" Як вам сьогоднішня історія? Вiдпiшить в коментарях.