Перша знижка на завершену книгу

Вітаю, любі читачі!

Оце зрозуміла, що на роман "Її чужий, її рідний" після завершення ще не було знижки, хоча книга дописана майже два місяці тому.

Тому сьогодні з нагоди останнього дня весни дарую таку знижку!

Уривок з книги:

— Вибач. Просто поясни мені. Я ж відчуваю, що щось є, що це все не просто так.

— Ох вже ця ваша жіноча інтуїція. Дай подумати...

Остап спробував віджартуватись, поводився максимально невимушено і весело, хоч душа була не на місці. Він відсунув своє і її крісла трохи назад, а тоді потягнувся до Миросі, наблизився, залишаючи між ними лічені сантиметри відстані. Вона інерційно виставила між ними кордон — підняла паперову склянку з чаєм, торкнулась губами кришечки, наче зібралась пити.

— Щось нічого не спадає на думку, коли ти так близько. Назву тобі свою ціну іншим разом, — сказав Остап, дивлячись їй у вічі. У душу.

А тоді, не зміщуючи погляду, трішки нахилився і торкнувся губами її пальців, що стискали склянку. Невагомий, ніжний поцілунок на фалангах видався магією, здатною зупиняти час. Він не забирав губ кілька секунд, а ті секунди здалися Миросі вічністю. І вона страшно боялась, що ця вічність закінчиться. Дивилася на Остапа, зовсім забула, про що говорили, що хотіла сказати чи спитати. Серце наче прокинулося від летаргічного сну, кричало: "Гуп-гуп!".

— Тобі час йти, — прошепотів він і повільно відхилився.

Покваптеся скористатись знижкою!

Моя сторінка у фейсбуці

Моя сторінка в інстаграмі