Добрий вечір, любі читачі. Сьогодні опівночі вас чекає ще один розділ на "Відьмину службу кур'єрів". Читали попередній? Як вам інтерпретація казок?)

— Де це ти бачив щасливих принцес у казках? — здивувалася я всій абсурдності його думок. — Та хоч одну назви! 

 

— "Спляча красуня" наприклад. Врятувалася від прокляття та зажила зі своїм принцом, — на повному серйозі говорив Хілер. А ще психолог називається. 

 

— Ти знущаєшся? Егоїстичний принц не дав поспати нещасній дівчині. Взяв заявився без запрошення до неї додому, поліз до неї в ліжко та ще й домагався сплячої! Де ж там щастя?!

 

— До-о-обре...про це я не подумав...— протягнув дракон, заходячи на посадку на моєму балконі. — А з Рапунцель тоді що не так?

 

— Ще краще! Там взагалі Стокгольмський синдром... — почала пояснювати казку, яку я ненавиділа до глибини душі. — Маніяк слідкував за дівчиною з довжелезним волоссям. Що поробиш — фетиш у нього такий. Схопив її в полон, поки мачухи не було. Карабкавася по її волоссю кожен раз! Ти хоч уявляєш як це боляче? Та він з неї чуть скальп не зняв! А коли мачуха обрізала коси дівчині, щоб та "закоханість" юнака минула — він безсовісно зник! А вона його чекала! В оригіналі вона ще й вмудрилася завагітніти від цього гада! За що мачуха зробила того бовдура сліпим! А вона все до нього і до нього. Наївна дурепа.