Бій без правил! Подарунки!

Слава Україні:)
 

Сподіваюся у вас все добре!
Так приємно коли про тебе хвилюються, еге ж? Я сьогодні надзвичайно щаслива ( і не тільки), адже коли мені пишуть “ей автор де ви там? Все добре?” надзвичайно приємно. На жаль останнім часом немає багато часу на блоги((( я змінила роботу, а це ну-у дуже “цікаво” і емоційно виснажливо. Безмежно вдячна всім, хто хвилюється, і цікавиться, це неабияк приємно!
Наразі ми з головою поринули в історію Софії та Мира. Мирон нарешті розуміє, що час йому брати все в свої руки. Як кажуть зараз або ніколи, або ніколи.

Шматочок:
Спускаюся на підземну стоянку, сідаю за кермо і виїжджаю в бік заводу. Хоч би як мені було гидко, потрібно закінчити з цим. Якщо конфіскують — почну все спочатку.

Центральна вулиця заповнена автомобілями, чотири ряди в один бік рухаються як черепахи, і в цьому натовпі різнокаліберних машин я помічаю два позашляховики. 

З номерами вже не “SOF”, а наявність на них бруду свідчать тільки про одне — по мою душу. Або просто збіг обставин, у що мені важко віриться. 

У кишені починає розриватися телефон, і я, не дивлячись, беру слухавку. 

— Не панікуй, за тобою хвіст, — спокійно каже Макар. — Я близько. Усе бачу. Скоро буду, їдь спокійно, якщо вони не робитимуть спроб до насильства. 

— У сенсі — бачиш? 

Невже і в моєму душі є камери?

Стискаю кермо ще міцніше. 

— Жучок на кожній машині, не тільки на твоїй, не кип'ятись. І не пались, вдавай, що ти просто їдеш, і це...

Світлофор ледь встигає зеленим спалахнути, як весь шум поглинає свист шин. Серце розгін набирає тільки від вигляду в бокове дзеркало, і якесь шосте чуття підказує мені тиснути на газ.

Трішки подарунків в ребусах)))
Т.(не) б.о.
oPUJ5Byo

М.В

fjuLIT7p

О.І.Г
WrCTCdun

meUzjTgB

5z0ZAyvn

UWrw_iMN

giphm4km

iW5UVltf

S.М

rlKSDPAt

hLq-wbe8

LcfCkzhc

Б. к.д
UZDp4CDH

  Тут я щодня:: Мій телеграм
      Всім миру!

ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА! 

Ваша Каміла