Бо її книги балансують на межі тіні та сонця. 

Знаю, що всім нам хотілося б жити завжди на сонячній стороні життя. Відчувати її тепло, і ніколи не залишатися у тіні. Але хіба можна відчути перевагу солодкого над гірким не знаючи обох смаків? 

От і у її героїні Ксюхи ( книга "Дванадцять місяців") життя виявилося далеко не медом. Хоч здавалося б, живе вона ніби та дівчинка із казки про 12 місяців. І навіть мачуха послала її по фіалки серед зими. Тай погода там така якраз, що сонечком і не пахне. Але саме цей випадок дозволив їй вийти із тіні її життя, і побачити того, хто там постійно ховався. Того, хто зігрів її тепліше сонечка і зрушив цей нерівний баланс в сторону добра. 

Ну а от інша її героїня книги " Тінь та полум"я", скорочені Клі. Сама по собі яскрава особисть, а її постійно хочуть впихнути у тіні. Тіні минулого, тіні невідомості, тіні слабкості. Але вона це все спалює своєю силою духу, бо в ній горить полум'я, що перетворює її ворогів лише на тіні. 

І коли вона вже сама поховала минуле під грудами власного попелу болю, враз виявляється, що не всі жаринки надії таки згасли. Помалу вона починають розгорадитися, відгукуючись всередині тінями з минулого. Такого щасливого і нещасного водночас. Такого палючого і вимушено холодного одночасно. 

Сонце та тінь…вони ж не роздільні. Вони взаємопов'язані. Вони формують один одного. Як і горе та щастя в нашому житті. Інколи, щоб щиро порадіти доводиться перед цим відчайдушно поплакати. Бо в цьому баланс життя. 

Тому не ховайте десь в тіні бібліотеки книги цієї авторки.. Виходьте з ними на сонечко і читайте. Певно, що там ви відшукаєте баланс між тінню та сонцем, а може полум'ям?