Історія, яка не потребує реклами. Книга, що покорила сотні тисяч сердець. Вона пробіжиться струнами твого серця, як умілий музикант створюючи найпрекраснішу у світі мелодію кохання.
Всі знають поговірку "Хто минуле згадує, тому око геть". Однак мало хто знає продовження "а хто забуде, тому обидва". Кажуть минуле в минулому і не варто його ворушити. А що робити, коли воно само тебе наздоганяє. Хапає за руки, ставить підніжки... Заставляє знову і знову повернутися туди... Назад... Де було так солодко і так гірко. Де щастя заливало з головою, а біль рвала на шматки...
- Я - Катерина Ясиновська. І я його більше не люблю. Я залишила його в минулому. Тільки він здається цим розуміти не хоче.
- Я - Ігор Мороз. І я теж її більше не люблю. А ще знаю, що ми обидва щойно сказали неправду.
Дилогія дуже вражає, і варто придбати, але спочатку читати першу, та, що безкоштовно! Це дуже повчальна історія в усіх аспектах. Вчить цінностей, пот які ми часто забуваємо.Дякую за таку титанічну працю, вкладення душі в свій твір! Натхнення на інші творива романи, історії та розповіді!
Дуже гарна історія...але спочатку треба прочитати Шепіт вітру-частина / це для наступних читачів- читайте не пожалкуєте/Я оньи танто перечитую ці книги
Привіт, мої любі! У нас похолодало, шорти та футболки Майська вже сховала. Настав час теплих пледів, ароматних глінтвейнів та затишних вечорів. Сподіваюся, що ці вечори незабаром такими будуть. А ще хочеться у гори.
Слава Україні! Ви мене здивувалиJ) Так-так, ви. Мої читачі. Коли я давала присвяту своїм пташечкам на початку книги «Вектор ризику», то звісно очікувала фідбеку, бо трохи не вірила, що зможу
Ну що, усі мої 19 підсписників, ваш улюблений автор повернувся! Улітку я навіщось узяв творчу паузу, але цьому треба покладати край, прямо зараз. Тому я кілька миттєвостей тому опублікував на своїй сторінці
Чомусь не відкривався мій останній пост в блозі. Тож дублюю. Приємного читання, сподіваюсь, дізнаєтесь чогось нового. У пості «Запорожці» - загадка картини, я вже згадував про прискіпливе ставлення Іллі Юхимовича
"СПАДКОЄМЕЦЬ У ДИКІЙ АКАДЕМІЇ" Розділ 56 "Забравши з гарнізону жінок, ми великою компанією повертаємось до палацу короля Ердана. Подолавши приблизно половину шляху, зустрічаємо Фрая. Начальник екстреного зв’язку
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДилогія дуже вражає, і варто придбати, але спочатку читати першу, та, що безкоштовно! Це дуже повчальна історія в усіх аспектах. Вчить цінностей, пот які ми часто забуваємо.Дякую за таку титанічну працю, вкладення душі в свій твір! Натхнення на інші творива романи, історії та розповіді!
Оля Пасічник, Дякую, моя люба❤️
Дуже гарна історія...але спочатку треба прочитати Шепіт вітру-частина / це для наступних читачів- читайте не пожалкуєте/Я оньи танто перечитую ці книги
Неонила Адинец, Щиро дякую ❤️ так приємно, що Вам ця дилогія полюбилася так, як і мені ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати